Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.04.2016 22:24Історія
Про війну  Про Батьківщину  Про село  Про героїв  
Червоний грим. Ким насправді були Холодноярівці
31000
Без обмежень
© Сліпокоєнко Роман

Червоний грим. Ким насправді були Холодноярівці

"Готуй нових бійців, Холодний Яре!"
В. Чучупака
Сліпокоєнко Роман
Опубліковано 13.04.2016 / 35897

Холодний Яр – унікальний природній та історичний об`єкт України. Утворений внаслідок падіння метеорита, ще до народження перших людей, згодом стає центром боротьби різних народів за свою самобутність та право на життя. В урочищах та лісових масивах краю можна віднайти залишки скіфської, черняхівської, пеньківської та давньоруської культури. Знакове місце він займає і для становлення української нації. Чигиринщина та прилеглі райони стояли біля витоків козаччини, згодом столітній дуб стане центром збору гайдамаків, а у період Української революції 1919 – 1922 рр., буде осердям Холодноярської республіки, селяни якої будуть боронити власні стріхи від німецьких окупантів, білих частин А. Денікіна та більшовицької навали із сходу. Але саме існування феномену «Холодноярської республіки» породжує безліч запитань, відповіді на котрі, вміло замасковувалися пропагандою впродовж 90 років. Так хто такі холодноярці?

Убивці, ґвалтівники, організовані бандитські угрупування, що займалися підривною діяльністю та заважали становленню іноземних режимів на території краю. Саме такі означення можна віднайти поглянувши на більшовицькі плакати, словники та книги, що описують героїчні сторінки становлення радянської влади. Подібне зомбування населення викривило пам`ять про дійсність, та навіть назавжди знищило іменна борців.

Українська держава забулася про буремні події революції та намагалася не ворушити минулого. Тільки із загостренням боротьби на Сході та плідній праці декількох істориків з’явився образ нового революціонера – героя холодноярівця, котрий віддавав, і душу, і тіло за майбутнє неньки України. Але і даний образ викривлює дійсність утворюючи новий, непорушний ідеал. На ньому будуть свій імідж політики, а останню неділю квітня Холодний Яр переповнений зіваками. Всі вони вивішують партійну символіка та шукають вільну поляну, що б випити після чергового мітингу, а автентичний стяг стає невід’ємним атрибутом селфі. Невже про таку славу мріяли залишенці? Хіба їм Василь Чучупака кричав перед смертю : «Готуй нових борців, Холодний Яре»?

Критично оцінюючи боротьбу Холодноярської республіки відразу можна зауважити, що вона була далеко не єдина та либонь не зовсім республікою, адже наявність контрольованої території не говорить про розвинутий державний устрій. Але це ніяк не принижує честі борців. Навколо Мотроницького монастиря майже три роки існувала розвинута військова організація, котра ставила собі за мету не здобуття майбутніх державних нагород, не грабування місцевого населення і навіть не здобуття статусу героїв, у майбутній вільній Україні. Вони боролися за власні життя, оселлю та право обробляти землю. Більшість членів організації не були кадровими військовими та не готувалися вже життя до війни. Вони були гречкосіями, котрі не бажали віддавати власне майно на поталу німецьким окупантам, денікінським голодранцям чи московським пройдисвітам, що збирали продрозверстку із селян. Так, можна зауважити, що у Холодному Ярі дійсно зустрічалися старшини УНР, УСС та УГА, але їх кількість була мізерна. Вони як правило вступали у пряме підпорядкування отаманів, котрі ще рік назад були вчителями, залізничниками чи землеробами. Тільки місцеве населення бездоганно орієнтувалося у балках та лісах, а це ставало перевагою у боротьбі.

Повстанські загони Холодного Яру не були єдиними. Подібні військові організації були поширенні по всій території України. Вони виникали, як реакція на білий та червоний терор та увійшли в історію під назвою «Отаманщина». Як правило, кожний населений пункт мав своїх бурлак, котрі здійснювали нічні рейди та перешкоджали здирати продрозверстку. У лісистих місцинах виникали повстанські січі, котрі тримали зв’язок не тільки з місцевими, але і діючими арміями УНР, УГА та повстанською армією Н. Махна. Їх проблема полягала у замкнутості повсталого руху. Більшість селян не були готові увійти у діючу армію та активізували свою діяльність тільки із наближенням більшовиків. Подібної політики дотримувалися і Холодноярці. Вони діяли у районі Кам’янки, ст. Бобринської та м. Черкаси але впевнено себе почували тільки на Чигиринщині.

Відсутність єдності та не далекоглядність місцевих отаманів винесли вирок долі України. Зі зміною політики більшовиків, щодо України більшість загонів були викриті місцевими, деякі перейшли р. Збруч і тільки горстка залишиться вірна ідеалам та буде навчати підростаюче покоління любити Україну і боротися за те, що любиш.

Хацьки 13 квітня 2016
___________
Промова до квартирника.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.03.2016 Проза / Оповідання
Недокопане щастя
10.05.2016 Проза / Казка
Палке сонце Біллі Бома
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Історія Про героїв
13.04.2016
Червоний грим. Ким насправді були Холодноярівці
10.02.2016
Чергові легенди про Черкаські замки
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.75 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+1+0+0+0)
Переглядів: 211  Коментарів: 16
Тематика: Публіцистика, Історія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.07.2016 18:10  © ... для Олег Буць 

Щиро дякую за розлогі коментарі. Проблеми 20 ст., складні і їх не зрозуміти сприймаю історії через призму національної концепції розвитку.

Винними у поразках революції є тільки отамани, і ніхто інших. Вони не бачили далі власної стріхи. Їх уявлення про Україну відмінне від сучасного. Тай й селяни боролися за власні замкнуті інтереси. Якщо Вам буде цікаво ознайомтеся із концепцією "Великої селянської революціІ" Вона вам відкриє очі на багато питань.

ЧУГА вартує дуже багато чого. Це невід`ємний приклад поділу України на 2 частини. Відмінність їх ідей, методів та цінностей боротьби.

З помилками у написанні буду продовжувати боротися) 

 04.07.2016 02:00  Олег Буць для © ... 

До чого я все це. Ви робите дуже потрібну справу (ця стаття, квартирники і т.п.). Але не чекайте, що щось зрушиться в свідомості зараз. Хоча... все може бути в часи теперішніх інформаційних швидкостей. Але ж і ворог не дрімає, а можливостей у нього набагато більше. Але хто сказав, що робити не треба? Я вірю, що наші діти зможуть ріти дальше нас, зробити краще за нас і більше. І Ви це робите для дітей і внуків.

Дякую Вам за статтю! Тримайтеся!


Ну, а наостанок - ложечка дьогтю)).

1. Я недаремно у попередн...

 04.07.2016 01:34  Олег Буць для © ... 

Україна спізнилася у своєму розвитку на кілька десятиліть. А, може, і століть. Подвиги тих же козаків, якщо і ототожнювалися з Україною, то, на думку тих письменників, що бралися їх висвітлювати, робилися лише для того, аби, в кінці кінців, вона (Україна), нарешті, об"єдналася навіки зі "старшим братом". Звідси і повна дезорієнтація в часи смути - де ж "свої"?
Практично, всі поразки 20-х років, голодомори і втрати української нації в часи ДСВ - через те, що еліта українства ХІХ ст своє розуміння України, як держави, не зуміла подати масам. Мабуть, одного Шевченка було недостатньо.
А все, що робилося на початку ХХ ст - було запізно. Воно вистрелило лише в часи УПА. 

 04.07.2016 01:19  Олег Буць для © ... 

Багато ще можна проводити паралелей. Але навіщо? Краще назвати причини. І Ви їх назвали. Непрямо. Написавши в кінці про "горстку", котра буде навчати дітей любити Україну.
Насправді, є думка, що Польщу у 1918 році створив Генрік Сенкевич своїми романами "Вогнем і мечем", "Потоп" і Пан Володиєвський". В умовах бездержавності діти читали і мріяли, як вони будуть скакати і рубати шаблями різних ворогів. Во славу Речі Посполитої неодмінно. Дісність виявилася інакшою, але ті діти виростили своїх дітей, а вони вже, коли настав час, воювали за свою державу. І - масово. 

 04.07.2016 01:09  Олег Буць для © ... 

"Більшість селян не були готові увійти в діючу армію". Так. Але діюча армія воювала так, що опинилася в таборах для інтернованих в Румунії та Польщі. Але проблеми цієї армії були видні всім, хто хотів їх бачити, ще задовго до таборів. Вона так само не сприймала розумної ініціативи підлеглих, так само губила свої найкращі частини в котлах, так само із-за заздрощів до чужих успіхів розправлялася із героями (до прикладу, полковником Болбочаном). Бо герої можуть набути такої ваги, що здатні завдавати неприємні запитання своїм зверхникам 

 04.07.2016 00:50  Олег Буць для © ... 

З великою цікавістю познайомився з Вашим дописом. А перед цим - із викладеною в "Цензор. Нет" розповіддю одного айдарівця про дії цього славного бату в 14-му році. Що сказати - ситуація 1:1 ( з поправкою на час та місце). Так, Отаманщина. Але чи були винні в ній отамани? Котрі робили, що могли в часи, коли решту взагалі нічого не робили, або робили "не там, не так і не туди"... Заціпеніння влади перед військовою могутністю ворога, сподівання на те, що хтось нам поможе (а "хтось" просто вирішував свої завдання, а потім під шумок відхопив собі чи не третину території України - я про Польщу). "Договорняки" з ворогом (чого вартує лише абревіатура ЧУГА!). Той же "і нашим, і вашим" Махно. 

 03.05.2016 12:25  © ... для Каранда Галина 

Якщо б був безкоштовний фуршет то "любителів культури" було б більше) а на літо ми ще не розробляли програму)  

 03.05.2016 09:13  Каранда Галина для © ... 

"жодна сторона не бажає бачити інтереси страждаючої сторони." - як правило, страждаючими є прості люди з обох сторін... "ідеологи війни" продовжують жити розкішним життям.


30-50 чоловік - це вже добре. ви ж фуршету не пропонуєте?:)))))

влітку буде менше)

 02.05.2016 18:56  © ... для Каранда Галина 

Дякую......це взагалі дуже складна тематика, вона наскрізь пронизана ідеологемами і жодна сторона не бажає бачити інтереси страждаючої сторони. Всі тільки намагають назначити ярлик, в залежності від епохи.

А квартирники я розпочав проводити пів року назад у бібліотеці у своєму населеному пункті, вже було 8 заходів на різні тематики від О. Вишні до Вечорів поезії та патріотичних заходів. На жаль тільки хочеться, що б більша відвідуваність була....а так до нас іноді приходить 30-50 чол., в залежності від часу і тематики 

 30.04.2016 18:32  Каранда Галина для © ... 

нарешті знайшла час прочитати. увесь час пам"ятала, що висить у мене Ваше непрочитане)
Промова до квартирника? хороші у вас традиції. А детальніше можна про них?
Щодо публікації - у нас чомусь всі революції, які виникають від безвиході і направлені наче на те, щоб зробити життя кращим, окошаються на селянстві... тому воно вимушене діяти за правилом - бий білих, поки не покрасніють, бий красних, поки не побіліють... бо дуже багато охочих якщо не захопити, то хоча б спалити чужі стріхи...  

 14.04.2016 09:55  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую)) 

 14.04.2016 09:49  Тетяна Белімова для © ... 

так, згодна з Вами))
не люблю слова "населення". воно якесь сухе й статистичне))) але то моє особисте ставлення, звісно!
бажаю Вам успіху! чекатиму на нові твори! особливо цікаво про Черкащину читати!
ЩАСТИ!  

 14.04.2016 09:47  © ... для Тетяна Белімова 

А краще, що б не тільки Чорного Ворона читали, а ще і Ю. Горліс-Горського "Холодний Яр".....там багато перекручень, але це чи не єдине джерело інформації про буремні події......або дослідника Р. Коваля.....Тоді у населення складеться комплексне уявлення про дану проблематику. 

 14.04.2016 09:42  Тетяна Белімова для © ... 

Ну чого ж? От Ви написали і багато хто прочитає Ваш допис в інтернеті. Це вже щось змінить! Я вже не кажу про "Чорного Ворона" В. Шкляра. Це неоціненний внесок в українську культуру.  

 14.04.2016 09:36  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую за оцінку. Це у мене і є відповідь на подібні публікації та те, що я чую від населення. Дуже прикро, що правда про події зникла, а більшість не розуміє ким були повстанці....тільки ярлики надівають, а вони не дають істини. Та й навряд колись буде відома істина про ці події. 

 14.04.2016 09:22  Тетяна Белімова для © ... 

Я теж була шокована нещодавньою публікацією в інтернеті - від 07.04.2016 - про те, що отамани Холодного Яру "реабілітації не підлягають”... і далі: "Посилаючись на “вирок” большевицького “революційного трибуналу”, у Прокуратурі України вважають героїв українських Визвольних змагань організаторами “бандитських збройних угруповань”.
Здавалося б, після "Чорного Ворона" В. Шкляра і Революції Гідності які ще можуть бути питання? А вони не лише є, вони відгонять радянським нафталіном... І особливо, до речі, у тій самій Черкащині нема визнання героїв Холодного Яру, бо нема пророку у вітчизні. І досі так чомусь.
Гарно написали! Варто було б десь у черкаській пресі опублікувати.  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.12.2015 © Суворий
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди