16.02.2011 00:00
953 views
Rating 5 | 1 users
 © Ліна Костенко Творчість Ліни Василівни люблю безтямно. Для мене вона є найвищим авторитетом і взірцем. "Митцям" читати обов`язково!

Чекаю дня, коли собі скажу:  

оця строфа, нарешті, досконала.  

О, як тоді, мабуть, я затужу!  

І як захочу, щоб вона сконала.  

І як злякаюсь: а куди ж тепер?!  

Уже вершина, де ж мої дороги?  

...Він був старий. Старий він був. Помер.  

Йому лизали руки епілоги.  

Йому приснився жилавий граніт.  

Смертельна туга плакала органно,  

Він Богом був. І він створив свій світ.  

І одвернувся: все було погано.  

Блукали руки десь на манівцях,  

тьмяніли фрески і пручались брили.  

Були ті руки в саднах і в рубцях —  

усе життя з камінням говорили.  

Вже й небо є. А стелі все нема.  

Пішли дощі. Хитались риштування.  

Внизу ревла і тюкала юрма.  

Вагою пензля металися вагання. 

А він боявся впасти на юрму.  

Сміялись в спину скіфи і етруски.  

І він зірвавсь. Не боляче йому,  

бо він розбився на камінні друзки.  

І ось лежить. Нема кому стулить  

його в одне на плитах базиліки...  

Прокинувся. Нічого не болить.  

Все віднялось. І це уже навіки,  

Нажився він. І недругів нажив.  

Було йому без року дев`яносто.  

Життя стужив і друзів пережив,  

і умирав зажурено і просто.  

Важкі повіки... стежечка сльози…  

і жаль безмірний однієї втрати:  

“В мистецтві я пізнав лише ази.  

Лише ази! Як шкода умирати...”  

Земля пером. Чудний був чоловік.  

Душа понад межею витривалості.  

Щоб так шукати, і за цілий вік —  

лише ази! — ні грана досконалості.  


Ти, незглибима совісте майстрів,  

тобі не страшно навігацій Лети!  

Тяжкий був час. Тепер кого не стрів, —  

усі митці, художники й поети.  

Всі генії.  

На вічні терези  

кладуть шедеври у своїй щедроті.  

Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази,  

був Мікеланджело Буонарроті 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Подих ніжності».

Взято звідси:

Поетичні майстерні


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.06.2012 23:49  Каранда Галина => Олександр Новіков 

) Саш, коментарі глянеш) 

 08.03.2011 14:09  Андрій Гагін 

З СВЯТОМ 8 БЕРЕЗНЯ ! Добра, удачі, взаємної любові та вічної весни !

 17.02.2011 15:53  Підлий Гад => © 

Сателіту

О срам вселеньський..! Стид і жах!!!

Знайшов Вас щойно в авторах!

Аж підігнулися колінка -

Простіть!!! Не знав, що Ви є жінка!

На себе зараз сам сварюся,

Бо думав, що з мужчиной б`юся!!!!

Усі слова беру назад!

Пробачте! Каюсь!

     Підлий Гад!

 17.02.2011 15:25  принижений "митець" 

Сателіту

Простіть мене (уже) мій друже,

У красномовстві Я не дуже...

Не дуже спритний! Суть така -

Нам`яли Ви мені бока!!!

Та сонце - я багато літ,

А ви, звиняюсь - САТЕЛІТ!?!?

 17.02.2011 15:04  Cателіт 

До "митця" - у Вас явно щось не так із самооцінкою. Повірте, не весь світ крутиться навколо Вас (може, треба ВАС писати, може, лиш одна прописна літера недостатньо виражає повагу?)))).

"Ти" у моєму віршованому коментарі - звертання взагалі, а не до Вас особисто.

Ви сприйняли епіграф, і коментар як звертання саме до Вас? Вам є над чим подумати.

Спрямуйте Вашу злість у конструктивне русло, це принесе Вам більше користі :-)

 17.02.2011 14:47  ЗЛИЙ "МИТЕЦЬ" 

Сателіту

Про це, "мій друг" не Вам судити!

Всевишній зна як мені жити,

Чи стану генієм, чи ні...

Ой не грубили б ви мені!!!

За різкість Ви мені даруйте -

Та іноді "базар фільтруйте"!

Не тикайте ...хай йому грець!

З палким привітом - злий "митець"!!!!!!!!!!!!

 16.02.2011 19:22  Сателіт 

Якщо так правда очі коле -

Митцем тобі не стать ніколи!

 16.02.2011 14:54  митець-початківець 

Я не збагну Ваш "правий" гнів???

На тих, хто вірша розмістив!

То приклад пломеного слова!!!

... Чи може друже Ви зі Львова???

 16.02.2011 12:55  ((((( 

Спасибі, що Ви є на світі!

Класичний твір ТУТ розмістити

Було повчально дуже! Браво!

Чи ж зможем ми, невдахи, право,

Хоч осягнути все те!.. Ах…

Підписано: ”Митець” в лапках.

?

Публікації автора Сателіт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо