22.04.2016 23:44
18+
267
    
  6 | 6  
 © Сашко Новік

Тоді

з рубрики / циклу «Задумуючись»

Дідо, дідо, розкажи щось цікаве, 

неймовірну історію про щось надзвичайне.

добре сідайте зручніше, 

побалую вуха вам, розпалю уяву.

колись дуже давно, ще перед вибухом, 

на Землі жили люди

і процвітали, 

на смітник викидали

не зіпсовані речі, вібрацією розслабляли

зануджені спину і плечі, 

їх тіла протинали ікла пірсингу

хвилі вай-фаю, 

в їхній музиці в унісон зазвучали

ханг чи губал,  

дрібки клавіш, коліс, голос зброї

і колір зворотнього боку веселки, 

в їх поезії римувалися комплексні числа

з ізотопами небулія і частками антиматерії

тристопним ямбом, 

і щоб бачити сни їм не треба було засинати, 

та вони і не спали вже дві тисячі років

розмовляли очима і читали руками

і вмирали лиш тільки як самі того хотіли.

так що ж сталося з ними?

згубила їх пиха

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.04.2016 21:49  Оля Стасюк => © 

влучно. дуже. молодець

 26.04.2016 09:29  Світлана Рачинська => © 

з мурахами

 25.04.2016 09:25  Тетяна Белімова => © 

Саш, ну ти просто філософ!
Твоє треба по одному читати - з перервами - дозовано))) Аби все збагнути!

 23.04.2016 15:32  Каранда Галина => © 

і хто ж тебе так дістав?:)

 23.04.2016 11:25  Тадм => © 

близький текст, хоча за "ізотопами небулія" треба пхатись у вікі ))

 23.04.2016 00:20  Олександра => © 

Як на мене, дуже влучно... Погоджуюсь. Гарний вірш