23.04.2016 16:37
для всіх
161
    
  6 | 6  
 © Мальва Світанкова

Розмовляй...

Розмовляй...

А небом кружляє промінь -

Словами пригладжу втому, 

Зігріє розмову чай.


Відчини...

Пророщену мить віками;

Чебрець даленіє снами -

І втішить покров весни.


Споглядай...

Як роси вкривають сонце, 

У крапку мале, в сорочці...

Та з Богом. І ти пізнай.


Все - живе... і з любові звите...

Все нове у тобі відкрите -

І в розмові пульсує рай.


Просто так... Просто вже...

Розмовляй.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.04.2016 09:26  Світлана Рачинська => © 

Ковток чистого повітря.... Повертатимусь.

 25.04.2016 19:56  Тетяна Чорновіл => © 

Вишукані думки втілені в чудову форму вірша.

 25.04.2016 09:43  Ірина Затинейко-Миха... => © 

сподобалося прохання говорити...особливо оте "словами пригладжу втому"...

 25.04.2016 09:34  Тетяна Белімова => © 

Слушні імперативи! Такі означено-особові! 

 24.04.2016 11:57  Тадм => © 

життєдайне! гарно

 23.04.2016 18:32  Дністран Оксана => © 

Це точно, говорити треба!!! і форма вірша - цікава.