14.05.2009 00:00
-
2686
    
  7 | 7  
 © Настя

Коваль кує залізо ще гарячим...

Коваль кує залізо ще гарячим. 

Тоді, коли воно пашить вогнем. 

Чи зможемо назвати ми ледачим 

Того, хто є металу королем? 

Людина - то коваль своєї долі, 

Лиш їй вона підвладна повсякчас. 

І бути чи не бути у неволі 

Хвороб чи смерті - вибір кожного із нас. 

Коли на роздоріжжі опинився, 

Коли не знаєш, котрий шлях обрать, 

Ти просто на хвилину зупинися. 

Адже ніхто не заборонив ще міркувать. 

Міркуючи, розваж всі «за» і «проти», 

Не поспішай, не гарячкуй. 

І щоб не втратити життя чесноти, 

Здоров’ям ти той шлях муруй. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.12.2012 02:55  Марієчка Коваль 

І як мені такий вірш оминути навіть при напівзакритих очах... клас. Гарний віш. І таки класне в мене прізвище. Хм...)))))

 11.12.2012 14:04  Ліна Володимирівна => © 

ШАновна Настя, хочу звернутися до Вас: дозвольте взяти ваш вірш проковаля епіграфом до дитячої роботи про відрождення ковальства. ПОвідомте своє прізвище будь ласка.