17.02.2011 17:53
492 views
Rating 2 | 1 users
 © Кэрол Дин

Самотній крик душі

Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Ліна Костенко

Спини мене й звільни з шаленого руху 

та віднайди між тисячі доріг. 

А потім міцно стисни мою руку, 

й переступи душі моєй поріг. 

Не дай вітрам мене зламати! 

Вкажи той істинний шлях до мети, 

та не дозволь на путь зневіри стати. 

Веди з собою стежкой доброти! 

Схопи й не відпускай! 

Не допускай зневіри, 

без тебе втрачу рай, 

життя моє лишить довіра! 

Чому ж ти зупинив свій рух? 

Чому? Невже не бачиш? 

Хіба ти втратив найтонших порух 

душі моєї? Хіба не чуєш плачу?! 

Злети зі мной до неба! 

У чарівну його блакить. 

Збагни одне-мені це треба! 

У вічність за тобой летіть! 

Не відпускай! Достатньо лиш цього. 

Ти не впусти і зупини цю мить. 

Не відпускай! Коли дізналось серце одного, 

що може й в забуття з тобой летіть… 

Мені й пекло - небеса, 

і гори за стежки. 

Мені й пустеля - це краса, 

бо поряд, знаю, будеш ти! 

Сховай мене від злих годин життя, 

не дай мені полинуть у безодню! 

Не допусти поринуть в забуття. 

Хоча з тобою там я вже сьогодні… 

Не випускай мене з своїх долонь. 

Прошу лиш - не зникай! 

Коли я в смутку, не стій осторонь. 

Будь поряд, а це вершина всіх бажань! 

Херсон 16.02.2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для коханої [для коханого], Про кохання


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Кэрол Дин

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо