03.05.2016 13:21
для всіх
179
    
  1 | 1  
 © Маріанна

Про красу

В королівстві свято. народилася у короля з королевою донечка. Єдина. Довгождана.

Росла вона в розкоші. ні в чому не знала відмови. та коли стала підростати стала помічати перешіптування за спиною. дивні погляди.

Пізніше помітила, що дзеркала від неї ховають.

Так і росла.

Аж доки не глянула в озеро, що тішило прохолодою в саду палацу.

- Та я ж потворна. -Вирішила вона.

- Ще й геть не схожа на всіх у королівстві. Навіть на маму. А вона ж така красуня.

Засмутилася королівна. геть перестала виходити з палацу.

Нікому не розповідає, що довідалася.

Як же їй змиритися зі своїми неслухняними світлими кучерями? У всіх же таке гладеньке, блискуче і рівне волосся. каштанове

А ті майже безбарвні сірі очі?

У всіх же такі глибокі карі. як ніч.

Якось увечері наважилася вийти непоміченою в ліс, що за палацом. може заблудиться, думала у відчаї. Не доведеться й повертатися.

Так і вирішила.

Зайшла вже далеченько. аж чує, хтось ззаду гукає

- Що ти тут робиш, красуне?

Гірко стало королівні. Повернулася.

- Ви, мабуть жартуєте, чи в темряві не роздивилися...

І не договорила.

На неї пильно дивився юнак. Такий як і вона. синьоокий і світловолосий.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.05.2016 10:28  оксамит => © 

Ваші твори, сповнені неймовірним теплом...

 03.05.2016 14:43  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже красиво!
Казка добра і мудра.