Заклик
Я не можу сказати: йди в бій,
І до смерті своєї борися.
Бо мені ти потрібен живий,
А не вбитий, розтерзаний списом...
Я боюся за тебе - це знай, -
Так, що страшно чекати на звістку,
Що пішов ти із бою у рай,
Залишив кров’ю вимите місто.
Але страшно, що ти - боягуз!..
Жалюгідний придуманий лицар,
Що зламав свою зброю чомусь
І сховався за мою спідницю.
Страшно гинути молодим,
Поки віриш в своє безсмертя...
Та що скажеш робити тим,
Хто продовжує битись вперто?
Тим, хто бачив увічі смерть
І схопився із нею на герці,
Хто пірнав в дику круговерть
Із надією тільки в серці.
Тим, у кого велика рідня,
А із зброї залишилась вдача.
Тим, хто знає: наступного дня
Сива мати за ними заплаче…
Тим, хто ладен здолати страх свій
І безсмертям своїм поділитись.
Я не можу сказати: йди в бій!
Але буду за тебе молитись...
2014р
