04.05.2016 21:35
для всіх
197
    
  8 | 9  
 © Олена Коленченко

У фарбах неба зорі золоті...

У фарбах неба зорі золоті...

Ніч засвітила зірку золоту

Мо` то зоря кохання незрадлива?

Явивши небу місяць наготу, 

В долонях хмар сховався соромливо.



І з вечора до самого рання

Сердець лунають знову передзвони.

У всесвіт дивний йдемо навмання, 

Де барви квітів і плодові грони.



В цнотливому пробудженні весна

Причісує зеленокудрі коси.

Від твого подиху німі уста

І від очей твоїх - блакитні роси.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.05.2016 09:27  Тетяна Белімова => © 

Красиво вийшло)) Натхненно! Так по-весняному! Закохано!

 10.05.2016 22:34  Світлана Рачинська => © 

Так трепетно про уста!.... І про роси... Чудовий зразок любовної лірики. Мальовничо!....

 10.05.2016 21:39  Ліра => © 

Гарна мелодія ночі...

 09.05.2016 17:26  Дністран Оксана => © 

Гарно сяють зорі у творі.

 06.05.2016 19:52  Люлька Ніна => © 

Чудова лірика!!!

 06.05.2016 11:04  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже красиво!

 05.05.2016 05:56  Ольга Шнуренко => © 

Кожна ніч кохання має бути як остання...

 04.05.2016 22:06  Панін Олександр Мико... => © 

Чи оксамит небес, чи дня блакить,
усе жаданно і усе блаженно...
Ми - два в одному, ми -єдина мить,
І хай вона триває нескінченно.