Монолог злодійства
Хто не сміється той плаче,
Хто не сумує той скаче,
Хто не краде той бідує
Й щастя собі не збудує.
В світі не може прожити
Той хто не може дурити,
Совість і чесная праця
Злиднями можуть озваться.
Будем із злиднів сміятись,
Красти і чесними зватись,
Дурнями воду возити,
В маслі вареником жити.
Що нам до тих, що бідують,
В злиднях живуть і працюють,
Будемо їх грабувати,
Бо ми злодійства солдати.
м. Київ, 21.02.98.
