Фото Ангела
Затишний будиночок у Карпатах приймав гостей.
Першим приїхав Стівен з Нідерландів. Хлопчина подорожує. Фотограф, філософ, бажає всім людям пізнати світ, себе вдосконалити і поєднатись з природою. В Бога вірить і дякує йому за допомогу у житті.
Потім до нього приєдналися дві українки з Одеси. Гарно розмовляють англійською. Оленка – вчитель іноземної. Юля – письменниця, три роки працювала в Америці. Тож Стівену із сусідами повезло, було з ким і поговорити, і гори потоптати.
Юлічка приїжджає не вперше. Вони з господинею друзі. Дівчина відверта і добра. Розказувала, що поряд з нею завжди є Ангел. Вона його відчуває. І тато їй говорив. Він екстрасенс, вміє літати, тільки нікому про це не розказує, боїться... Старша подруга вірила, бо й сама була не з простих...
Природа чудова, пташки співають, річка шумить. Після велосипедної екскурсії молодь стомилася. Та, щось наче між ними пробігло. Мабуть, парубок не вирішив якій дівчині можна ближче до нього присісти. Юля – ніжна і зачарована, Оленка – напористіша і реальніша. А Стівен – космополіт, йому все-рівно...
З вигляду усі тримаються по-дружньому. Це господиня нутром відчула напругу. До Юлі мала особливу прихильність і вирішила сутінки розігнати. Заварила іван-чай, взяла медок і пішла публіку смішити. Вдавалося їй округлювати очі, жестикулювати і дурню всяку нести. Зате розрядка була стопроцентна. Всім стало весело. Шашличок доходив. Дітки реготали, сусідський пес вже стояв напоготові, бо в носі шкребло... Такий без турботливий момент треба було сфотографувати.
Взяла газдиня камеру, посадила дівчат по обидві сторони від парубка і сказала: « чі-і-із».
– А що це таке? – каже вона, роздивляючись фотографію. Чуть справа над головою Юлічки – білий м’ячик з двома розпростертими крилами. Та глянула і каже: «це – він».
– Навіть не сумніваюсь, чітко видно. Я бачу таке вперше... Ти особлива...
Стівен і Олена придивилися уважно і кажуть разом:
– Так це ж «блік», браковане фото.
Господиня зніяковіла, кличе чоловіка:
– Йди-но, глянь... Ти бачиш?
– Що? Мабуть засвітило камеру...
Юля і пані Галя зиркнули одна на одну поглядом «Лівші», і відступили...