Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.05.2016 16:03Есе
Про життя  Про весну  Про красу  Про кохання  
50000
Без обмежень
© Маргарита Проніна

Чим пахне весна?

Маргарита Проніна
Опубліковано 10.05.2016 / 36254

Чим пахне весна? Задаюся питанням. Саме оця. Сьогодні. Така далека, здається, від того еталонного запаху, який переслідує. Збурює рівненький асфальт душі. Щоби думати. Розгадувати судоку. Розкладати на складові, змінювати «пятнашки» пережитих весен. Вдихати цей нічний гул міста, злетати над тугими кронами, тримати ніс по вітру і… ненадихатися. Розстановлює свої акценти, міксує треки, б’є лінійкою по пальцях бездіяльності, вигина сковані плечі сором’язливості і випуска з тебе розпусника. Викриває приховане, зносить тебе над гріхами, і прощає. А головно: інструмент один – шалений запах юності. Першої вседозволеності. Аромат шкіри.

Весна пахне тобі ним. Твоїм першим коханням. Яке тепер тобі не здається вартим твоєї уваги, але твої клітини крізь целюлярний токінг шепочуть тобі й досі... Обман почуттів у тій особливості, що вони завжди сприймаються як останні. Його дешевий парфюм у протиставленні запаху мокрих дерев після зливи. Весна пахне його випраною футболкою, в яку горнеш свої несвідомі мрії, його домом, який може стати твоїм. Якщо. Але майже завжди прийде хтось інший, з ким ти забудеш свої весни й зануришся у мейнстрім безкінечного порання. Не думатимеш про запах нової весни. Але вона тебе, як невігласа, поверта знов за парту вивчати формулу її містичного запаху, містичного бо індивідуального… як ти. Ексклюзив одного дня, одного тебе, одного кохання, однієї ночі, одинокості всього життя. Запах весни має запах землі. Розпростертої, свіжої й ароматної, як накрохмалені простині. Вільгість весняної ночі почасти зродна зі збудженим тілом, яке напинає бажання й проштрикає травинками нестримності набряклі клітини. Все хоче дати й взяти соки. Весна пахне безсонною ніччю на вулиці, вона безхатній пес з росяною шерстю, що пішов у загул. Молодістю, що не минає, епітелієм шепочучих вуст, стиснутими долонями, мелодію лісу, піском у прозорій річці, розпачем розгубленості перед її шаленством гормонного росту й енергією фотосинтезу. Потік всіх сил водночассі через запах, через тебе, твоє віддане на поталу весни тіло, грішне, голодне, переповнене жагою дії, що ніколи не постаріє, бо заклало у себе еліксир весни. Він небезпечний, спонукальний, питальний й пояснювальний водночас, що, здається, допоможе виправдати дурощі. Запах весни назавжди лишається весною першого проникнення в тебе любові. Несправджені сподівання, неправильний вибір, поспіх незнання, клубні страху, пророщені з нутрощів від теплого доторку животів. Кохання тіл, що обманює душу. Аромат швидкоплинної щедрості на любов, скінчені почуття, цнота, обміняна на всесвіт відчуттів. Руки з нікотином, білила диму, як болю, розвіяного заземленим розпакованим тілом. Природна довершеність шляху, перша зупинка вічності. Весна пахне захопливим турне, яке ти не починав, але злився разом з дощем. І поїхав дах, і відпущені були гріхи, і розбито першу цеглину гордині, і сказано те, що сказано, і розчервонілись щоки, і не забутим лишилось, сироватка від зморшок, завернуті у крижмо нехрещені спомини. Весна освячує щорік іх знов, аби ніколи не забути, аби оживити зневоднене, сколихнути заколисане, розвести замкнене, взяти недодане, виграти програне, спокусити зарічене.

Весна інколи пахне дитинством. І ти на велосипеді. І ліс. І слизькі доріжки в дощ. Первоцвіти, звіробій, корінці суниць, цвіт шипшини, яблуневі роси, тумани пилку, захват інстинктів, татуювання світобачення красою природи. Її велична хвиля, здіймаюча схвильовано груди. Весна пахне вічністю, яку ти колись прожив. Безросудом, нестримою, завмиранням, відчутним дотиком до вимірів, яких не буде. Еліксир особистого щастя. Невідома сила весни, неможливо осягнути ефект її аромату, що робить плани згубними, контроль непідвладним, чорне білим, неможливе можливим, знане таємним, фундаментальне ефімерним, загублене знайденим. Маг, що проходить акупунктурою твого ослаблого духу, аби реанімувати твоє рослинне, живе, непроросле, сонне…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.07.2015 Поезії / Білий вірш
Хай буде дощ
18.07.2016 Проза / Новела
Тільки не я
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Есе Про кохання
10.05.2016
Чим пахне весна?
26.09.2015 © оксамит
Весілля
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 88  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.05.2016 13:00  © ... 

Друзі!Хочу усім подякувати за ваші приємні відгуки, точно можу сказати, вони творять зі мною диво - повертають віру й змушують писати для вас і для світу ще і ще! 

 11.05.2016 12:33  © ... для Тетяна Белімова 

Як завжди дякую Вам за увагу, робота поглинула мене і я майже нічого не писала після другої книжки "Закони дива", яка є тільки в інтернеті, на сайті СТОС. Можливо, є сенс додати її й сюди... до "Звичайної". Дякую ще раз за схвальний коментарій, от звідки варт черпати натхнення - від добрих людей)) 

 11.05.2016 10:57  Уляна Чернієнко для © ... 

Настільки насичена мова твору, шо дух перехоплює! Ви -чудовий прозаїк! 

 11.05.2016 09:01  Тетяна Белімова для © ... 

Ну що ж, Маргарито, минув рік і в сотні разів зросла Ваша майстерність. Давно не читала Вашого, вже й забула, як воно, ніби пити і не напитися, але все одно впитися п`янкими живими справжніми словами!
Чи було щось нове велике сюжетне за минулий рік? Може, я пропустила? 

 10.05.2016 20:50  Олена Коленченко для © ... 

Отримала величезне задоволення від прочитаного... Дякую)) 

 10.05.2016 19:59  Галина Галіна для © ... 

Ніжно, чуттєво, чарівно. Дякую за таку прекрасну мову. З пов. Галина 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
02.01.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди