Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.05.2016 20:29Мініатюра
 
Новини з зони АТО
60000
З дозволу батьків
© Ніка Дзвінка

Новини з зони АТО

Ніка Дзвінка
Опубліковано 11.05.2016 / 36276

Солодкувато-хриплий голос з динаміка телефону повідомив : «Абонент поза зоною досяжності, зателефонуйте, будь ласка, пізніше…» Ех, знала б ти дівчино, що пізніше може вже бути пізно… 

Сашко не виходив на зв’язок вже з тиждень. Інформації ніякої. Новини я вже давно перестала дивитися: все там фальшиво. Позавчора якийсь вусатий дядечко з екрану повідомив «В зоні АТО, за сьогоднішній день, вбито одну людину…». Та що ж ви брешете?! Наших кожного дня полягає півсотні (так мені брат розповідав), а ви кажете – один - два? Не можете налагодити ситуацію в країні, то хоч скажіть глядячи в очі людям про це. Кожного дня замовкають не один десяток телефонів, можливо, назавжди. Цей номер більше ніколи не буде дійсним, а старенька побілка лежатиме в окопі, забита й засипана землею. Мобілка, з якої Він востаннє відправив повідомлення матері чи дружині…а можливо навіть не встиг зробити й цього.  

Читаючи газети, переглядаючи новини по телевізору, немає нічого, окрім величезної вдячності тим хлопцям, що не побоялися загибелі. Хлопцям, що бояться тільки одного – здатися, здати Україну, не захистити свою рідну землю, втратити свободу свою й своїх рідних. Хлопцям, що прагнуть до свободи й незалежності не тільки свого роду, а у усіх українців в цілому. 

Я спробувала ще раз додзвонитися до брата. Одного дня, подзвонивши мені зранку, він тихим голосом, майже пошепки повідомив мене – «Я йду на війну…». Та й давно я вже бачила що Сашко не може спокійно дивитися на криваві події в країні, хотів поїхати на Донбас, та боявся засмутити матір та залишити саму маленьку донечку. Я сиджу на дивані й не випускаю телефон з рук. Бо ж він обіцяв зателефонувати після того, як закінчиться обстріл. 

Сашко дзвонив часто. Розповідав про те, де вони живуть і як. Розповідав яка це радість для них коли якісь волонтери привезуть матраци (все ж краще ніж спати на голій підлозі), як намагаєшся не звертати увагу на жахливий біль у всьому тілі й мужньо вистоюєш на посту до ранку. Розповідав про своїх товаришів, про їх команду, переказував жарти, смішні ситуації. Розповідав про трагедії, що стаються у зоні АТО…про те, як болісно дивитися на стікаючого кров’ю солдата, знаючи що нічим йому вже не допомогти. Як страшно чути крики своїх товаришів вночі – то їх кожної ночі відвідують кошмари принесені у згадках з обстрілів. Інколи розказував про місцевість, про неосяжні поля й високі ліси. Про те, як можна не спати кілька ночей підряд. А іноді…просто мовчав. Мовчав про безмежні лани, що спостерігав у вікні дорогою в зону АТО. Тоді здавалося, що єдине важливе у світі - оця земля, на яку гріх буде пустити ворога. Бо ворог вже близько топтався, за кілька сот кілометрів, і мав намір просуватися й далі. Можливо, Сашко мовчав про надію. Саме по ту надію, що приведе його побратимів до перемоги. І приведе живими. 

Згадалося гасло «Герої не вмирають!». Дійсно, наші герої не повинні помирати! З такими думками й телефоном у руках я й не помітила як заснула. Розбудив мене гучний дзвінок телефону. Ще з того часу, коли на головній вулиці Києва тільки збирався «Майдан», я встановила собі на мелодію гімн України. Тож тепер сонними очима, під слова «Ще не вмерла….» я намагалася розгледіти на екрані хто дзвонив. Подих перехопило, серце забилося сильніше, з очей пирснули сльози. Я підняла слухавку й спочатку довго слухала новини з АТО, а потім знову слухала те мовчання, що було красномовнішим за всі слова… 

Я теж мовчала. З очей лилися сльози, а в голові крутилося лиш одне єдине «Братик живий! Братик живий…» 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.05.2016 Проза / Повість
Автобіографія особистого "Я" (частина 1.)
11.05.2016 Проза / Мініатюра
Discord
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Мініатюра
13.05.2016 © оксамит
Після постскриптуму
11.05.2016
Новини з зони АТО
20.04.2016 © Дарія Китайгородська
Ранкові дива
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 82  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Мініатюра, війна, АТО, Герої не вмирають
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.07.2016 23:04  © ... для Наталія Бугаре 

Мені дуже приємно що мій твір все ж зачіпляє душу.
Бажаю Вам дочекатися свого брата, не втрачати віри і надії. Адже правда й справедливість на нашому боці..
Наші хлопці обов"язково мають повернутися звідти живими.. 

 09.07.2016 11:03  Наталія Бугаре для © ... 

Господи, бережи наших хлопців там... Бо мій братик там теж. Реву і не можу коментувати...Дякую Вам за справжнє.  

 13.05.2016 20:14  Маріанна для © ... 

Як щемливо! Проникливо! До сліз 

 12.05.2016 09:13  Тетяна Белімова для © ... 

Болючий твір про наших найпотрібніших у світі...
Нехай усі солдати повернуться живими!  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди