Я та, що я є
Крізь стогін тисячоліть іду.
Між стінами зірок блукаючи,
Ступаю крок за кроком у пітьму.
Я та, що я є...
І з віку в вік лиш образ свій міняю,
Зриваю стогін серця, нанизаний
На душу ранену свою.
Я та, що я є..
Свій шлях лиш омиваючи сльозами.
І серцем відчуваючи провину
Іду крізь вічність.. Іду між снами...
Я та, що я є..
Снігам наперекір, усім вітрам,
словам, загубленим з дощами.
Примар, руйнуючи повз себе. Я йду ...
Я йду до тебе...
12.05.2016
