Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.05.2016 09:22Нарис
Про життя  Про самотність  
Ти віриш в долю?
10000
Без обмежень
© Улько Сергій

Ти віриш в долю?

Улько Сергій
Опубліковано 14.05.2016 / 36303

Доля. Ти віриш в долю, в цей фатум, який нав`язує тому, хто вірує думки: "Так і треба.", "Ти не міг нічого зробити.". "Що б ти не робив, всеодно інакше не вийде"? Конвеєр таких мислень постійно працює і запихає в твою довбешку важелі, які потім керують тобою.

Ісус, Аллах, Будда, Всесвіт, Макаронний монстр, Ґодзилла чи ще якась хрінь? Хто натискає на ці важелі і майстерно управляє тобою, наче лялкар своєю найдорогоціннішою лялькою?

"Та ні, це не правда. Ти сам вершитель своєї долі!" - скажеш мені. Добре, нехай. Та якого біса, я теж так думаю.

Саме думаю... та не роблю. Не роблю нічого для того щоб стати кращим. Анічугісінько. Нуль! Мене це розриває на шматки. Якась невидима тварюка вчепилася в душу й хоче її випатрати, вичавити з неї все до останньої краплини. І так кожного дня, кожної ночі, кожного сну чи зустрічі з тобою.

"Це все маячня, відмовки. Ти просто запилена, пожована, потерта й обідрана ганчірка. Зберися й будуй своє життя!" - із злістю будеш мене повчати.

Думаєш, що я не намагався. Не раз хотів переступити через прірву сумлінь і зневірень, підходив до неї, роздивлявся: вправо, вліво, вниз, в далечінь. Побачив тебе. Ти кричиш: "Стрибай!" Я відходжу назад, розганяюся, біжу тобі на зустріч готовий перелетіти ту бездонну яму.

Раптом хтось смикнув за важіль і прірва почала осипатися. Я задкую. Ти кричиш: "Стрибай. Там не далеко. Ти зможеш!"

Це так сміховинно схоже на голівудський фільм. В ньому герой стрибає і перестрибує. Та я ж кручу в своїй голові тільки одне - свій політ у небуття.

Ризикнути чи відступити. Думаю. А прірва все ширша та ширша. Важелі скриплять, ниточки смикаються.

Я здався. Хотів перестрибнути, та стало занадто далеко. І це повторюється і повторюється, знову й знову…

"Жах. Жах! Ти хворий." - говориш, - "Яка прірва, які важелі, ниточки? Життя не буває простим. Працюй над собою і станеш щасливим."

Працюй? Для чого? Я знаю, що нічого не вийде... О ні. Знову нитка витягла із шухляди моїх думок цю нісенітницю. Я ж ніразу не спробував, звідки мені знати.

Будь ти проклятий, лялькар мого фатуму! Відріж нитки, дай волю, відчути смак життя.

Та мене ніхто не чує. І тебе тут немає. Я говорю із своєю уявою. Дожився. Їду з глузду. Та може це й краще. Важелі метастазами вчепилися в розум. Якщо ж його не буде, то й важелі зникнуть?

Смішно. Навіть зараз я думаю, а чи не виверти це моєї долі, чи не послала вона тебе, щоб направити, витягти із цього болота сумлінь і комплексів? Та в тебе це не вийшло, я тону, потопаю із більшою швидкістю і нічого не можу зробити.

Ти, бачиш, що мені вже не допоможеш і без сил, через біль, пустивши сльозу, йдеш геть.

Я ж продовжую тонути, надіючись, що повернешся.

09.05.2016
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
04.05.2016 Проза / Нарис
Пізно
24.05.2016 Проза / Нарис
Дощ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Думки перед сном
19.03.2016
Смерть
14.05.2016
Ти віриш в долю?
24.09.2016
Ескапізм
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 64  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.05.2016 19:53  © ... для Галина Галіна 

Навіть не знаю.
Звичайно серце не останній орган "відчуття" й "почуття" на який я надіюся і яким керуюся, але воно не в змозі існувати без голови, а там... безліч привидів, яких треба вигонити й вигонити. Та це моя думка і... моя голова. Я не хочу щось нав`язувати іншим. Просто ділюся думками.  

 22.05.2016 19:50  © ... для Сліпокоєнко Роман 

Комусь пощастило і немає необхідності щось змінювати. Для інших же все набагато складніше, але вони не можуть вирватися із близорукого кола поглядів, ідей чи страхів і тому просто існують. І небагато таких людей, які все ж виходять із зони комфорту, як Ви виразилися, і починають справді жити. Так, Ви праві. Похмуро... 

 17.05.2016 20:36  Галина Галіна для © ... 

Хіба поет придумує вірші, чи ловить слово, яке вилетіло з серця? Виходить ваша доля -- ваше серце і нема нічого недосяжного для нього... 

 17.05.2016 18:47  Сліпокоєнко Роман для © ... 

Похмуро...але більшість і не намагаються йти всупереч долі.....можливо тому, що вони не виходять із своєї зони комфорту і задоволення. 

 14.05.2016 17:18  ніхто для © ... 

не здавайся і будь уважним, як ніколи в житті. такі думки наче маркери - щось прекрасне проривається крізь бридку шкаралупу особистості. це тоненька наче найтонше лезо грань, за нею або провалля із різними -маніями та -ізмами або істинний розквіт. усе залежатиме від того чи здатен ти йти до кінця чи це лише шукання приводів поскаржтись на життя. в будь якому разі удачі тобі.  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.03.2012 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
10.07.2013 © іміз
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди