Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.05.2016 16:50Психологія та стосунки
Про людину  Про землю  Про душу  
Спадок
00000
Для дорослих (18+)
© Галина Галіна

Спадок

1.

Что было, то и будет

Передісторія роману "Паралелі"
Галина Галіна
Опубліковано 15.05.2016 / 36320

Зміст

1. «Что было, то и будет…»

2. Спільна відповідальність за помилку одного.

3. Справжня казка( 1 млн. р. до н.е.)

4. Диверсія Абетки.

5. Метод боротьби – нова думка.

6. Функції чотирьох тонких тіл.

7. Зірка твоєї індивідуальності.

8. Легенда про дерево.

9. Зв`язок часів.

10. Аналог бажань і рівновага тіла.

11. Родове відлуння і набуте.

12. Трьохвимірність подій.

13. Земля.

14. Казка про голос Землі.

15. Історія однієї долі.

16. Трансформація негативної ситуації.

17. Багатогранність особистості.

18. Підказки.

19. Образа.

20. Влада.

21.Фанатизм.

22. Звинувачення і почуття провини.

23. Бути чи не бути.

24. Випробування.

25. Коли ти один.

26. Заздрість.

27. Заощадливість чи скупість.

28. Нове суспільство.

29. Волевиявлення.

30. Вільне місце проживання.

31. Економіка.


З дрібничок, співпадінь та незрозумілих спершу підказок у вигляді аналогій складається все те, що є нашим скарбом – знаннями, яких у нас ніколи не забирали...


1. «...Что было, - то и будет,

Что делалось, то и будет делаться .

И нет ничего нового под Солнцем...»

Слова Еклесіаста, сказані давним-давно, відомі нам. Та чи заглиблювались ми в них? Може й справді живемо по одній схемі, і суть її не важко зрозуміти... Якщо крутиться те ж саме у різних варіантах, то можна вичислити причину.

Руки опускаються, бо нічого не зміниш? Тому, що так вже хтось сказав? І безсилі ми змінити все, заплановане не нами? А чи знаємо ми справжній план? А якщо ми наділені правом творити нові правила? І, врешті, не може ж рід людський топтатися по колу безконечно? Повинен бути вихід, прохід, нове усвідомлення себе рано чи пізно! Думаю, що зараз саме той час. Приєднуйтесь до пошуку через свої емоції...

Думки літають в просторі, виходять із землі, води, вогню. Першотворець у них і в нас самих. Ніяке питання не залишається без відповіді. Проблема наша не така й велика. Навчитись бачити чи чути, відчувати і мислити по-новому, не так, як прийнято чужаками. Чому записувати спочатку треба? Бо швидкість відповідей завелика для тих, хто починає вивчати букви. Їх треба пригальмувати чуть, щоб усвідомити. А потім навчимось читати.

І хто ж такі ті чужаки? Відчуваю, що приготувались ви сперечатися. А я не буду. Наперед я згідна з усіма думками… Чи це нечистий, чи наші вади, чи навіть літуни, які з четвертого виміру сюди вселились, – у наші тіла тонкі. Тепер думають за нас, як паразити у свідомості людини. Їх навіть фотографували чутливим об`єктивом. Та і від цього можна відсахнутись, бо Їх можна вигнати лиш думкою, що вірить в свою силу. Не мають права суперечити волі людини, тільки таємно можуть нас їсти чи дітей наших, коли ті сплять. Недаремно предки наші оберігали колисочки своїх діток, вогнем уявним їх обпалювали, коли плакало маленьке.  

Як і у що хто вірить, – це справа особиста. Туди я не втручаюсь, тільки свої думки я викладаю. Ваші повинні бути іншими. Так правильно... Підводять нас тільки програми, по яких живемо, мислимо і розвиваємось. Якісь вони не до кінця дієві, наполовину наче. Адже, якби урок засвоїли ми правильно, то більше його нам не задавали б... А все повторюється безконечно – історія, кризи, ситуації у відносинах людських. Все, що було, те й є, те й буде. І доколи? Допоки ми не змінимо цю схему. Мусимо самі оволодіти знаннями, яких бракує!


Задати перше запитання спонукав мене звичайнісінький конфлікт сімейний.

...Коли чоловік чіплявся до мене за дрібнички, я дратувалась, злилася і ображалась. Якби не це, – навряд чи щось заставило мене шукати у собі причину. Бо почувалася щасливою раніше. Коли читала написане опісля, то жахнулася, яким осудженням кипіла. Та побачила, як змінилися думки мої після роздумів нехитрих. Відбився мій спокій у реальному житті... Адже, наш стан заразний, самі згадайте ...

А на початку я виписала із конституції усі свої права... Дочиталася до того, що критика є насильство і розкрутила тему відображення відносин у сім`ї на відносини між країнами і так далі... Раптом відчула до себе запитання:

– Чи перша ти це читаєш? Чи допомогло це комусь змінити світ для всіх?

Я знітилась і не знала що відповісти. Далі чую:

– Якщо поставиш перед собою ціль космічного масштабу, всі сили світла злетяться тобі на допомогу, і відповіді зможеш осягнути. Тільки не бійся, страх видумали люди.

– А як я зрозумію, чи правильна це відповідь? Від кого? Відомо, нам шепотіти може щось, що не є світло?

– Якщо на серці твоїм радість, і світ обняти хочеш ніжно, творити хочеш і сміятись, будь певна – ти не помилилась. А руки опустились, тяжко, чи лють якась, неспокій чи тривога, – сама знаєш звідки. А шкоду зробиш словом своїм, – то не моє воно!

Записувала далі не мислячи, як під диктовку. Потім написане розбирала, таке що невідомим мені було раніше.

– Чому писати стала я віршами? Я не поет, і римою не захоплювалась надто.

– Віршоване слово чисте. Із вишини воно, із сфери неземної. Послання людям шлються легкими хвилями всіх фраз. Тонкі тіла їх відчувають тоді, як вухо нерозумне. Заставить воно здригнутись вашу оболонку без відома тіла земного. Бо блок на вас, – його потрібно зняти. І паразитам незрозуміле, не будуть контролювати.

– Навіть якщо це моя фантазія, – подумалось мені, – в ній є якийсь сенс. Подивлюсь, до чого допишуся. Хай буде казка.

Коли свою ви станете писати книжку, питайтеся, – відчуєте у собі відповідь. Записуйте. І всьому написаному не довіряйте, допоки слово ваше не ляже в текст віршами. Від нього керуйтесь. Не має слово чужаків ні форми гарної, ні спокою опісля. Почуйте серцем наче :

Дитинко моя! Чи знаєш ти, що я завжди з тобою?

Я живу в твоєму серці, у твоїх емоціях!

Коли плачеш, – я в твоїх сльозах, 

А як смієшся – у теплі я посмішки твоєї.

Коли дратуєшся, – сумую над помилками дитинки...

Як терпиш тяжко, додаю тобі сил.

Коли не розумієш того, що бачиш, того, що твориться, –

Я тобі все поясню, все розтлумачу, –

Ти тільки питайся і слухай!

Навчись мене чути. Ти зможеш! Ти – мій задум!

Не бійся сліз – мої вони.

І як тремтиш, мороз проймає, –

Це – голос мій, дитя моє. В тобі живу – пізнай мене...

Завжди-завжди, завжди і всюди, у всі часи

Була з тобою моя любов і віра в тебе!

Тепер – борись, вставай з колін!

В тобі є все, ти можеш все, 

Дано тобі це право назавжди!

Твори, шукай, дивись у даль, – щастя візьми, не падай тільки...

Якби хоча б один спосіб психологічний був дієвим доконечно, – то справу зроблено – вона відобразилась би на всьому людстві, і проблема зникла б для усіх, а не тільки у того, хто постарався відокремити свою особистість від загальних проблем.

Заплутано, знаю...Серцем пишу, не для розуму логічного. Свою дію буде мати опісля слово це. Донести хочу вам інформацію про взаємозв’язок подій і світів, необхідність зміни поглядів, про аналогію речей, про трансформацію енергій, про об’ємне бачення всього, що нас оточує, – ситуацій, причин, наслідків... Бо усі наші факти, судження, здогадки – на сьогодні прямолінійні. А живемо-то ми у трьохвимірному просторі! Значить, і суть всього – не зовнішня трактовка, а об’ємна.

Моя справа – відпустити пташку, хто зможе – за нею полетить.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Прочитати «хутко»
15.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (2.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.07.2014 © ГАННА КОНАЗЮК / Політика та суспільство
Путлеролюбцям
04.02.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
ПОЛЮС ЗЛА
12.01.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Українська толерантність, або хто робив Голодомор?
07.12.2013 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Два Майдани – два серця України?
13.11.2013 © Оля Стасюк / Політика та суспільство
Фантазія на тему деморалізації українського суспільства
Психологія та стосунки Про душу
15.05.2016
Спадок (4.)
15.05.2016
Спадок (1.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 16  Коментарів: 2
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.05.2016 19:56  © ... для Каранда Галина 

Паралелі - інший твір. Спадок я ввожу по частинах. Торхи перебій із зв`язком. У Спадку описані нюанси, які будуть зустрічатись в Паралелях. 

 15.05.2016 19:40  Каранда Галина для © ... 

дивлячись на бесідку, я розумію, що знову щось не так із структурою. В першому варіанті навіть зрозуміліше якось було. Роман - СПАДОК чи ПАРАЛЕЛІ? Бачу порожню збірку "наш спадок", бачу зміст прямо у цій публікації, але не бачу чіткої картини.
чому б не зробити ОДНУ назву, далі - РОЗДІЛ 1, 2,,,,, , і назва розділу... і зберегти публікацію у збірку... так перед читачем буде чітка картинка. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.03.2012 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди