Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.05.2016 19:21Психологія та стосунки
Про душу  Про минуле  Про людину  
Спадок
00000
Для дорослих (18+)
© Галина Галіна

Спадок

7.

Зірка твоєї індивідуальності

Галина Галіна
Опубліковано 16.05.2016 / 36335

Одна художниця дала мені стародавню абетку. Пояснила, що з тих букв потрібно намалювати своє ім’я, та таке, щоб гарне було – у вигляді зірки.

Cпочатку прийшла думка: «Навіщо тобі це? Ти маєш стільки роботи! Кому це потрібно, – дитячі забавки...» Таке відштовхування мене тільки насторожило. Тоді вже знала, що в нас є перепони для нового бачення, обов’язково щось завжди втручається, коли приближуємося до важливого чогось.

Цікаво стало. Почала я питання задавати, коли копошилась у землі між квіточками. Я захотіла знати, спиталася в Землі, і через дві хвилини відчула, що вже знаю... Не було голосу земного, як ми привикли чути, – а так, неначе я сама про все це здогадалась. Та, як я вийняла свої знання – не розуміла. Тоді вже спиталася прямо:– Хто дав мені відповідь? 

– Я, друга ваша матір – Земля..., кого ти і питалась.

Отак ми познайомилися ближче...

Знання ті у повіті, у воді, у дереві, вогні, вони є всюди. Там для нас тримають всі таємниці світу. Тільки попросити поділитися потрібно із повагою. Догадаєтесь самі до всього, що турбує. І ще емоцію, що супроводжує тебе, з уваги ти не випускай. Спокійно має бути.

Живим є все, і навіть камінь нас береже і дає силу. Не думаєте ж ви, що нас, – беззахисних, сліпих, глухих і сплячих, – покинуто напризволяще, без допомоги? Чекають нас, і будять, бережуть, як можуть. Вся красота земна для нас із вами. Весь простір в резонансі з нашими думками... Що хочеш – те і маєш!

Уявимо собі ту саму лінійку з позначками життів, прожитих нами. Яке життя живе душа наша – на тій позначці зараз ми. Нехай ми десь посередині ... Позначки є і до, і після. Час не є частиною книги простору, ми на усіх сторінках одночасно, – у всіх часах минулих і майбутніх. В залежності від того, яке життя ми проживаємо – 20, 50, 95 – і рівень нашого розвитку... Буває і таке, коли нас можуть повернути назад, якщо деградували. Не судіть людину, якщо вона вам не розумна, бо не на тім щаблі вона, що ви... А може і на вищому, ніж ваш, бо не осуджує нікого і не насміхається... Могли для вашого уроку її послати, а не для свого щастя... Щоб ви себе врятували, шкодуючи великодушно, або дали їй спокій. Любити всякого навчились і поважати.

Хто пройшов всі іспити земні, виріс духом, таємниці розгадав і силу свою повернув, – колишнім богом став. Є він і зараз на лінійці нашій у майбутньому. І має таку ж саму індивідуальну частоту, що ми тепер. Бо це і є ми у нашому просторі... Ми, як у павутинні сферичному, на одній із ниточок живемо. Всі Я наші однакової частоти, – ми можемо зв’язатися з ними через свій канал єдиний. Для цього він існує... Для обміну своїм досвідом і для допомоги... Буває так, що у хвилину небезпечну, в нас сили неземні з’являються, – то це енергія наша по нашій хвилі передається вмить, немає відстані між нами самими... Одні на білім світі ми не були ніколи – нас армія завжди... Ховали від нас знання те, бо не потрібні раби сильні... Почекайте, це ще не все наше військо!

Паралельні ще є світи з такими самими часами. Там наші двійники живуть з такою ж частотою. Четвертим тонким тілом ми можемо по тих світах подорожувати навіть, це – найпростіше. Тільки подумати про ті обставини, що може бачив ти уві сні – і ти вже там! Зі своїм відображенням, з його радостями чи болем... Канал єдиний. 72 образи однієї особистості знаходяться з нами в теперішньому часі, – нас звідсіля відчувають, наші емоції передаються... Щомиті ми формуємо нове майбутнє. Тепер ви розумієте, чому ми – Боги? Нас вісім-десять тисяч у одному, в залежності від кількості життів прожитих... Комусь потрібно більше часу, комусь менше, хтось бігає туди-сюди... Є вищий план, його ми не осилимо у розумінні... Бо існують ще різні варіанти того самого часу у кожній паралелі. То можемо тих вісім тисяч помножити ще на невідомо скільки. Тут я вже не тягну...

Скільки енергій переробляє одна людина, не можу осягнути також! Чи, хоча б приблизно, уявляєте ви всю цінність наших душ? І на скільки обіднів наш простір після одного лише вбивства? А, може, в тілі нашому загальнолюдському вже немає ніг? А вороги клітинами є одного нашого тіла, що хворіє...

Зірка тільки сьогодні нам далася. Для того, щоби допомогти зв’язатися з нашою індивідуальністю – якою забажаємо. І з нашою кінцевою, що відродилась – також. Бо на сьогодні, розум контролює наші дії... Навіть, якщо позбулися ми паразитів, програми їхні в нас живуть, блокують наш зв`язок з світами невірою у свої сили. Через зірку пробивається броня. Ми допомогу будемо мати у вигляді знань чи творчості, здоров’я духу і тіла відповідно, – бо наділені можливостями самозцілення та регенерації. Віднайти зможемо усе, розгублене віками. Рівновагу на планету повернути. Наше найвище Я зацікавлене у нашому зціленні, вже знає все...

Є ще і ангел твій. Це також ти, – перед тим, як стати богом... Здивовані? Розгублені? Як бачиш, кожною своєю дією ми вирішуємо долю себе самого у всіх світах, бо негатив, який плекаємо, по ниточках енергетичних летить у всесвіт і отруює життя всюди... А невинні твої Я страждають, або ти через

них. Від тебе до них – зло, тобі від них – депресія... Зцілити маємо усі зв’язки наші через себе! Навчитись треба обережно, з повагою до світу мислити, відчути відповідальність, яка на нас лежить.

«Ого! Я не потягну!», – скажете ви. Якщо так скажете, то не потягнете ні тут ні там. Можете впадати в паніку, бо, як з’ясувалось, ваша проблема – не ваша тутешня... Все заплутане і тяжке!

– О, Боже, як ти міг! Я ж не філософ, не святий, не такий правильний, щоб зцілити 72 образи себе самого! Мені не вистарчить життя!

–Ха-ха, – скаже Бог, – і хто тебе так налякав? А якщо лише віра твоя в себе, в свою силу, зцілить тебе всюди? А якщо твої щасливі очі зцілять всіх, хто контактує з тобою? І тоді твоє світло зцілить темряву, і вона буде існувати тільки для розвитку? І ти врятуєш себе і тіло людське в усіх світах!

Зрештою, я тут з тобою, щоб допомогти тобі зробити це!

Бо ти – це я, ти – це всі, ти – це ти!

Питайся – я відповім, шукай – допоможу знайти, 

Старайся – я дам тобі натхнення.

Коли тяжко – живи з спокійною вірою у те, 

Що зможеш все пережити.

Бо я в тобі, і ти – Людина!


Нема однієї істини, у кожного вона своя.

Безліч варіантів складуться в єдину мозаїку, 

І утвориться карта мого задуму!

Тривожитись не треба, боятись і втікати немає сенсу...


Як створити свою зірку? З літер вашого імені. В центрі – перша буква, зображена в повторі по колу. Повторів може бути 4, 8, 16, 32. Ту літеру потрібно з’єднати з наступною, що також множиться, і так до останньої.

Перед тим треба увійти в спокійний стан і попросити інформацію у простору. Тоді він відгукнеться, і ви створите своє ім’я, чи когось – таким, яке воно сьогодні. Малювати потрібно у кольорах чакр нашого тіла, що є такими самими, як чакри нашої земної матері. Їх споглядаємо ми все життя після тепленького дощу у вигляді веселки. Тоді щасливим себе кожен відчуває, радісно і спокійно нам, коли ми з’єднуємося з нею поглядом тільки, навіть не свідомо.  

Зірка має бути гарною обов’язково, бо у всесвіті правдиве все таке – слово, музика, картини, природа, звірі і людина!

Коли я ставлю перед двома людьми чотири зірки, вони завше свої вибирають по відчуттях. Дивуються собі потім.

Букви мають цифрову величину, і’мя – їх сума. Щоби пробити броню, треба збільшити децибели звучання зображення мінімум в тринадцять разів. Як цикл обертання Місяця і наших почуттів. Можна і більше...

Приклад : В А Л Е Р І Й = 2 + 1 +30 + 5 + 100 + 10 + 8 = 156

156 . 13 = 1928  

Сама зірочка вийде такою, як сама проситься. Орієнтуватися потрібно внутрішніми відчуттями – як хочеться розмістити букву, яким кольором і його насиченістю. Не бійтеся експериментувати. Довіра до своєї руки має відродитися.

Якщо робили ви для когось, візьміть оплату, як різновид обміну енергіями, щоби відключитись. Буває, зірка не відкривається, – не готова ще людина. Простір не обманеш для заробітку. Будуть перешкоди, не буде натхнення, – бо не потрібно це людині насправді, а так, – забавка...

Може бути так, що видно вже діагноз. Хто розбереться в формах, кольорах, величині і довжині ліній, побачить блоки між чакрами, – навчиться бачити існуючі проблеми з одного тільки погляду... Колір і форма зірки із зміною відношення до світу змінюється, та це не є важливим. Час – не стіна. І людина, користуючись зіркою навіть через рік, здійснює зв`язок через партал минулого. Космічний імпульс єдиний у всіх часах і просторах.

Намалювати зірку можна навіть не знаючи людину особисто. Простір знає кому і дає підказку. Зображень одного і того ж імені можуть бути мільярди, вам видасться потрібне... У поєднанні з енергією свого власника створиться тільки єдина частота звучання імені. Один Віктор не зможе підключитись до зірки іншого Віктора.

Взявши свою зірку вперше, треба встановити з нею зв`язок своїми словами, які просяться, настроїти енергетичне радіо... Сфокусованим поглядом з’єднатися з центром кілька разів, щоб зірка ожила. Далі – по своїх відчуттях. Просіть інформацію, захист від невірних поглядів, відновлення сили, доступу до сокровенних знань, відкриття у собі творчих навиків, відчуття баготовимірності простору і зв’язку усіх речей.

Не почуєте відразу ви «танець з саблями» Хачатуряна, та десь у всесвіті він прозвучить. Не дадуться вам ні гроші, ні фізичне здоров’я без праці, не почуєте відповіді на питання безглузді. Та ви вже у живому контакті з собою. Тепер зірка є ваш оберіг від нечисті усякої. Коли важко вам, то можете її згадати... Не чекайте, що інформація нахлине вам без підготовки, – може не витримати свідомість. А нас шанують. Потрохи будуть надходити знання нові – так, наче ваші, – так воно і буде. Себе відкриваєте... З часом, розум звільниться від чужого мислення. Ще по інерції, у стилі тіла, щось витворить. Потім він з’єднається з серцем, і станете щасливі.

Абетку цю не рівняйте до тієї, що відома нам з часів Кирила і Мефодія, не знає серед людей ніхто, коли її початок. Їй сотні тисяч років. Історію давно потрібно переписати... Ті артефакти, що говорять про існування цивілізацій мільйони років назад, не піднімаються до рівня обговорення народів, щоби не травмувати придуману історію людства. У Росії в 2014 році мумію жінки знайшли, якій 800 000 років. І вчені вирішили не боротися за правду, бо тяжко це. Бо, як же суперечити прийнятим поняттям, що розумним людям всього 30000 років? І що пішли ми всі від мавпи – тієї, що поїдає свого брата, коли він з племені чужого. Що душу маємо від тварини. Тому живемо ми «по-батьківськи», вбиваючи собі подібних...

Колись наші предки на одежах нашивали символи своїх імен, які слугували їм і оберегами, і зв’язком... Підсилювали свій дух і тіло. Знали вони, що з чужих світів прилетіла армія незрима окові на землю вільну, щоб ослабити людей.

Сьогодні відголоски тих часів ми бачимо на емблемах. Надписи дурні несуть в собі таку ж програму... Символи гербів, родів – усе це звідти.

Домівки також захищали словами і символами, попіл сипали, щоб відганяти зло. А діткам своїм шили одежину після того, як батько її заряджав собою. Оберегами всі речі прикрашали. Звідти народились наші вишивані сорочки...

А, щодо зірки – допомогти вона вам може на початку боротьби, якщо самим вам тяжко здогадатись, як себе відчути. Потім може бути – сувенір. Бо і без неї вже станете відчувати, коли пройшли урок, а коли – ні... По голосу із серця .



 

 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (6.)
16.05.2016 Публіцистика / Релігія та міфологія
Спадок (8.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.07.2014 © ГАННА КОНАЗЮК / Політика та суспільство
Путлеролюбцям
04.02.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
ПОЛЮС ЗЛА
12.01.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Українська толерантність, або хто робив Голодомор?
07.12.2013 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Два Майдани – два серця України?
13.11.2013 © Оля Стасюк / Політика та суспільство
Фантазія на тему деморалізації українського суспільства
Психологія та стосунки Про людину
16.05.2016
Спадок (10)
16.05.2016
Спадок (7.)
15.05.2016
Спадок (5)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 14  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +2
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +46
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди