Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.05.2016 20:50Релігія та міфологія
Про людину  Про природу  Про минуле  
Легенда про дерево
20000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Легенда про дерево

Гаврищук Галина
Опубліковано 16.05.2016 / 36336

Давно це було, ще тоді, коли дерева вміли говорити з людиною. Точніше, люди вміли відчувати їх, бо дерево й сьогодні виконує таку ж роль.

Упало зернятко на землю святу. Полив його дощик рясний. Та сонечко ясне пригріло піщинку живу. Сказала йому Мати всього:

– Рости, даю тобі силу велику. Відтепер – ти воїном станеш для дітей моїх. Без відома людського даю тобі право оберігати їх, передавати енергії мої, що пропускаю через тебе від Землі до Сонця. Наділяю тебе усією інформацією, що існує в світі. Провідником ти будеш і свідком всього, що станеться. Як постарієш, то передай усе записане тобою своїм дітям, братам і сестрам в краях інших. Так, щоб зберегти усе, не розпорошити. І навіть після гибелі твоєї даю тобі право захищати людину і їй слугувати, рятувати в годину лиху… Прийде час, коли забудуть вони силу твою, не поважати тебе будуть, нищити, топтати. Я наділяю тебе любов’ю великою до дітей моїх. Бо, коли хворими стануть, без тебе не виберуться... Ти не зважай на їхню неповагу чи байдужість. Не сумуй за ними, коли перестануть з тобою розмовляти. Це лише мить, що пролетить, як вітер. А далі знову вони будуть з тобою одне ціле, від мене. Вливаю в тебе своє сяйво. Ти воїном будеш зі злом, яке з’явиться. Поділишся світлом із тими, хто силу свою загубив. Водою і вітром, землею і сонцем ти будеш наповненим, всі сили разом зосередиш в собі...

Як будуть спати мої діти, прошу тебе їх розбудити. Врятуєш планету – очистиш воду і повітря, і відженеш усяке зло, яке захопить сплячих. Ти зробиш все, щоб люди не були тут одинокі. Годувати будеш, надихати, гріти. І прахом своїм допоможеш очистити світ, бо в ньому залишатись буде уся твоя могутність.

... Зраділо те зернятко і гордим стало від місії великої. Почало рости. Нічого не випускало з уваги, все записувало, що ставалось. Задоволеним було від споглядання можливостей підопічних своїх. Коли удвох брати земні, лиш поглядами з’єднуючись у резонансі хвиль, кам’яні валуни у повітря піднімали, палаци будували краси невиданої, воно ще додавало їм стійкості. А люди відчували і дякували допомозі, шанували стража. Коли старим ставало, то із подякою боги його зрізали. Хатинки будували, – воно і тут оберігало їх, бо дух у домі чистило, здоров’я укріпляло та зігрівало.

Бувало, як ішли далеко від домівки, − на догляд дереву діточок залишали. Воно тоді утворювало поле захисне, що берегло малят від звіра чи від хворі. Батьки ж постійно були зв’язані із деревом думками. Коли ставалось щось тривожне, то інформація батькам передавалася миттєво. І ті тілами тонкими з’являлися на місці. Дух їхній був сильним, енергії чисті біду всю відвертали способами творчими, що матеріалізувались в реальному житті...

Тисячоліття пролетіли, як день. Настала ніч. Тепер записувати стало дерево, як сили злі безчинність роблять. І як приспали, хитрістю зміїною обволокли братів людських. Не чули тої допомоги, що дерево надсилало, не знали більше, що богами були. Та дерево знало, що так і буде, – не гнівалось, любило... І росло під небесами, людей годувало далі, хоч не поважали вже його. Про силу забули, – ту що можуть взяти, коли бракне їм.

Відмовилися люди від повітря цілющого, яке колись годувало їх пилком і запахами трав…

Ворог знав про таємницю свідка мовчазного. Способами різними послабив він зв`язок людей з усім, що відродити їх могло. Тепер царює над богами. Вони таки повірили у докази і факти про те, що батько їхній – мавпа! Довірливими створені, але ж не абсурдними? Як ми повірити змогли, що та любов, чи туга, біль і співчуття, та радість невловима від краси земної – це нам від мавпи?!...

Це інші діти Матері хотіли повторити задум. Бо право має кожен творити нове, коли є бажання. Не вийшло їм. Лише недосконале фізичне тіло вдалося їм зліпити, наділене інстинктами тварини. Не здатні первісні були існувати вічно, як земні боги, і через почуття свої енергії для всесвіту оживляти...

Раси різні створені по інших генотипах Творцем єдиним та планетами-дітьми, це – збірні формули з усіх світів Галактик. Повинні були жити в мирі ми і взаємодопомозі, не дивлячись на колір шкіри, бо дух єдиний в нас. Усі ми – її діти! Нема нікого кращого, і гіршого нема. Як діти в сім’ях усі різні... Як органи у тілі досконалі – усі потрібні. Неначе букет польових квіточок... Чи вся різноманітність наших почуттів, емоцій – для аналогій сотворено так! Щоби колись ми здогадались...

А дерево турбуватися про нас не перестало. Провідником енергій між небом і землею служить. Кличе наші помисли.

Потрохи стали люди відкликатись. Знову горде. Попереду ще є багато того, про що розкаже людям, і силу дасть для творчості земної, очистить все, розбудить...

Якщо у тобі щось говорить: «Дурня це все, не вір», то і не вір мені. Лише емоції свої послухай – спокійно тобі зараз, чи битися хочеш за правоту свою? Що супроводжує боротьбу оту – спокійна впевненість чи дратівлива впертість?...

16.05.2016 Проза / Оповідання
Спогад з дитинства / Оповідання | Галина Галіна
Попередня публікація: 15.05.2016 Проза / Роман
Паралелі (2.) / Роман | Галина Галіна
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
27.03.2018 © Вікторія Івченко / Культура та мистецтво
Про концерт українського акордеоніста Ігоря Завадського в Будинку актора: "333 роки Й.С. Баху"
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Історія Корінних Американців (Історія США. Частина ІV)
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Історія Корінних Американців (ДАВНЯ ІСТОРІЯ АМЕРИКИ.)
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Справжня Історія Корінних Жителів Америки (Історія США)
15.03.2018 © роман-мтт / Історія
Дивний день
Релігія та міфологія Про минуле
23.05.2016
Історія однієї долі
16.05.2016
Легенда про дерево
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 62  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Релігія та міфологія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +21
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +14
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +15
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями +22
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
03.01.2011 © Михайло Трайста
19.11.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди