Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.02.2011 10:56Оповідання
Для дорослих  Про гумор  
20000
© Михайло Трайста

Велика шкода

Михайло Трайста
Опубліковано 21.02.2011 / 3635

– Фрас би то потер мою Марію та й мою дурну довбню! Послухав фофню, і от до чого довів мене бабський розум, бо не хоче слухати чоловічого розуму, а лиш пилит та гризе: «Міха, давай купимо стрижки!». Та де нам до стрижок, Марі! – розтолкую босоркані, а вона все своєї: «Не видиш, што всі порядні газди тримають стрижки, тільки ми з козами, як стара Штефчиха». Гей, Марі, та хіба ми газди? З ким ти хоч рівнятися, з Мішком Ігнатовим, чи не дай бог з паном нотаришом?.. А її гейби нечисте залізло в голову: «Не гніви бога, Міха, бо в нас, хоч і нема землички багато, зате кінця города толока, хіба то не як наша? Будуть стрижки – буде вовна, я тобі капчури вовняні виплету». Плів би єй чорт із дурою! Послухав її купив, і ось до чого дійшов. Та ще й вітер сес у очі дує, як ковальський міх. Коби добрався до корчми, може, змилуєся хтось та дасть погарчик, бо клятий корчмар не дасть на віру. Ей нема, як колись то було – зайдеш до Лайби, чи до Шулима, ще й поріг добре не переступиш, а вони: «Чим вас угостити, пане Михайле?». Пане! Не як цей шмарчак: «Не маєте вуйку, грошей, то ні ближтеся до дверей корчми!». А Лейба та Шулим, забрав би бог диханіє тим фріцам што їх забрали із села, і не питають за гроші, а: «Віддасте, пане Михайле, коли будете мати, не втікаємо із села!» А цей... А ось і корчмина, зайду хоч нагрітися, а може... 

На вуйкове щастя, в корчмі за столом сидів Остап Червоний, найбільший картяш і гультяй села, але зате в нього грошей повен черес.  

– Куди ви, вуйку, в таку погоду? – запитав Остап старого, мабуть, тільки через те, що корчмар побачивши вуйка, навіть не відповівши на «Слава Ісусу...», занурив голову в товстий зошит. 

– Ой, хоч не питай, синку, така погода, што пса гріх вигнати надвір, а я мушу іти до сільської хижі замельдувати шкоду, – відповів вуйко. 

Остап гукнув на корчмаря аби налив вуйкові порцію горівки, і, запросивши старого до свого столу, запитав: 

– А в яку шкоду ви потрапили, вуйку Феріщак? 

– Та хоч би ніхто не попадав в таку шкоду, як я. Відай, прийшла пошесть на стрижки, бо здихають, як мухи! – зітхнув вуйко. 

– Не говоріть! – здивувався Остап. 

– Так синку, як ті мухи здихають. 

– І велика у вас шкода? – жаліючи старого запитав Остап. 

– Велика, синку, велика – півстада мені скосила пошесть. 

– Пів-ста-да-а-а! –зойкнув Остап. 

– Півстада, синку, півстада! – підтвердив вуйко перехиляючи чарку. 

Остап замовив ще одну чарку старому і питає далі. 

– А скільки овець було у вашому стаді? 

– Дві синку, дві овечки, як дві очі в голові, а тепер залишилась одна-однісінька на посміх людям.  

Остап, не стримавшись, зареготав на всю корчму, а вуйко, випуливши на нього очі, перехилив і другу чарку, після чого, без «дякую» та без «будь здоров», вийшов з корчми, поспішаючи до сільської хижі шкоду мельдувати, бо то: «лиш Марія довела його до такої шкоди», а тут ще й Остап Червонний «дай му Боже здоров’я за почестунок!» розсміявся з нього чорт би го забрав з помийняком!..» 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.02.2011 Проза / Оповідання
Якою мірою міряєш...
21.02.2011 Проза / Казка
Кукел
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Оповідання Про гумор
21.02.2011
Кладка
21.02.2011
Велика шкода
18.02.2011 © Николай Башмаков
Биатлон и фамилия
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 336  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, велика шкода, овечки, вовна
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.07.2012 17:00  Каранда Галина 
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди