Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.05.2016 10:35Психологія та стосунки
Про людину  Про душу  
Функції тонких тіл у зціленні
Рейтинг: 5 | 1 гол.
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Функції тонких тіл у зціленні

Гаврищук Галина
Опубліковано 18.05.2016 / 36357

Все, що нам зрозуміло на сьогодні, не може бути кінцевою інстанцією істини. Через рік нам будуть відомі нові подробиці, простіші. Але на початку розбору нових питань розум переводить інформацію, опираючись на свою логіку, яка все-таки залежить від його земних ресурсів та вад, впертості чи недовіри. Йому важко відмовитись від влади над людським сприйманням очевидних речей і змінити свій спокійний ритм роботи. Адже образне чи об’ємне бачення потребує використання в рази більшого обсягу його ресурсів та перебудови самого принципу існування. З володаря він повинен перебудуватися на партнера. Він змириться з новим відношенням в тому випадку, коли людина задіє внутрішню кмітливість. Буде хвалити його допомогу, гордитись ним, стане відноситись як до товариша. Йому буде приємно і надалі він намагатиметься переводити до нашого усвідомлення все невідоме простіше та лаконічніше… І взагалі, звернення до любого свого органу заставляє його бути вдячним за увагу і він може навіть зцілитися, якщо хворіє.

***

Зараз ми живемо в п’ятій матеріалізації людства. Перші люди були створені двадцять мільйонів років тому, але на іншій планеті нашої сонячної системи (зараз її нема). На Землі люди заселились чуть давніше чотирьох з половиною мільйонів років назад. Тоді в них не було фізичного тіла, а тільки душа з семи тонких оболонок. Своїм сьомим тілом вони контактували з Матір`ю та духом Землі в одній сфері, яка знаходиться у сьомому вимірі. Сьома та шоста наші оболонки були нейтралізовані по замислу колишніх високо розвинутих людей, що були богами… Після того, як деякі їхні брати для контролю над «правильністю» життя людей другої матеріалізації створили низькочастотних слуг, котрі і є тими самими паразитарними сутностями сьогодні. Тоді була космічна катастрофа, втрутилася Матір і загнала їх у в’язницю поза межі нашої Сонячної системи. Пізніше про них згадали небесні діти Матері та знову звільнили. Земля стала інфікованою. П’яте тонке тіло, яке ще у попередній матеріалізації людства могло подорожувати космосом, залишилось при нас, тільки заблоковане через небезпеку зараження інших планет. Сьогодні ми маємо наслідки того, що самі створили. Нам і виправляти цю помилку… Минуле і майбутнє у космічному масштабі таке саме взаємозалежне як і в долі окремої людини…

(Розум, який не звик звільняти дорогу голосу свідомості, не перекладе вам цей абзац. Це знання прийшло через два роки після написання чорнового варіанту «Спадку» і не «вписується» у хронологію книги. Я її добавила сюди для того, щоб ознайомити з об’єм інформації, який відкривається після знайомства з простішими речами).

***

Ми бачимо своє фізичне тіло, і знаємо, що є душа. Душа – це ті чотири тонких тіла, не видимих оком, але саме вони є наша особистість, що живе вічно. Фізичне тіло є тільки їхнім відображенням у нашому земному просторі.

Перша оболонка душі відповідає за фізичне здоров’я. Тіло хворіє через непроявлені емоції та не свідоме відношення до подій, біль відчуває, чи вірус в ньому, травма може бути та інше. Тонке тіло лікує фізичне через підказки : що і де болить – така й проблема. До прикладу: болить печінка, яка виробляє ферменти для знешкодження токсичних сполучень в організмі. Тоді світогляд наш накопичує всередині образу, гнів – через емоції не розряджає себе, силує сміятись, коли не смішно всередині. Чи слізок не випускає, коли вони просяться…

Друге тонке тіло відповідає за зв`язок з загальним тілом людства − за наслідки відносин з іншими людьми. Роз’єднані були зумисне ми, щоби знання свої розпорошити по крупицях. Простіше – пожинаємо те, що посіяли за життя, навіть несвідомо.

Третя оболонка з’єднує нас із сферою Землі. Вона працює нам на благо вкупі з першим тонким тілом планети, скеровує нас для виконання вищого плану через «випадковості» та на виправлення своїх помилок. Невіра в живе тіло Землі підкосила наші сили, що множаться у єдності із нею. Вся інформація про нас у ній зберігається, кожне слово і думка, дія... Нічого не пропало!

Четверте – це зв`язок у Всесвіті з нашими паралельними особистостями та минулими утіленнями. Може у снах колись ви бачили себе в інших обставинах, відчували радість, біль чи страх, – це з тих життів, з якими ми в контакті.

Є ще п’яте, яке гуляти може по Галактиках сусідніх, та цього я поки не чула у підказках... Можливо, ще не доросла до інформації вищого рівня. Оце мені вже не подобається!

– Чому знову таємниці? А якщо я «звурджуся»?

– Ні, – ти вперта... і цікаво тобі, – не відступиш.

– Так є воно чи ні?

– Не можеш ти його відпустити та відчути, допоки не відновляться зв’язки між усіма людьми, Землею і своїми відображеннями паралельними. Там інша частота енергій, її потрібно більше мати, щоб вижити оболонці, − через доступ до спільних запасів. Тому сьогодні воно не дієве...

– І на тому дякую... За тактовність також. Все ж, відчуваю ще якусь причину... Може, бережуть від нас сьогоднішніх всесвіт, бо ми інфіковані паразитами? Стримує Земля дітей своїх у карантині?

− …

***

Ніяка людина не є причиною нашого невдоволення, яке ми бачимо прямолінійно. Це наша глибинна суть, − завдання, яке очікує свого часу для вирішення…

Свідомість для наших тонких тіл є тим самим органом, що і мозок для фізичного тіла. Одна схема. Голова керує явним тілом, свідомість – невидимими.

Коли людина не може відчути голос свідомості, то керується виключно розумовими висновками. Вони можуть сформуватись в неспокійному стані, під керівництвом страху чи нечистої мотивації, або ж зупинили свій розвиток на законсервованому незмінному відношенні до світу, тобто перестали дихати (як легені – вдих-видих, підказка-новий висновок про помилку). Розум не відключає свого бубоніння, не перепускає через себе відчуття іншої правди, яку підказує свідомість… Який вихід? Потрібно передавати сигнал напряму до фізичного тіла або вести нас до місця «випадковостей», які повинні надати певний урок. Такими передатчиками та провідниками є наші тонкі оболонки. Так свідомість розмовляє з нами без перешкод.

Хибне відношення до чогось віддається болем (фізичним або моральним), вірне – спокійним задоволеним станом, який не переводиться словами та поясненнями… Людина тоді неначе летить, час змінює свій земний ритм – хвилина може здатись годинами, а декілька годин хвилинами…Всі звуки зливаються в одну мелодію, а потім звучать поодинці і ти чуєш одночасно кожен з них… Так ніби все в одному і ти у всьому… Це почуття єдності чи любові, чи благосної миті без відчуття земного тіла…

Свідомості людини, яка є частиною інформаційної сфери всесвіту відомо все. В ній вся історія нашої особистості, включаючи минулі втілення. Усі досягнення та промахи. Пам`ять про кількість вироблених чистих енергій та недосконалих – низьких, не відповідних реальним подіям. Вона повертає їх до нас на доопрацювання у вигляді нових випробувань у збільшеній кількості…Бо на новий план були затрачені зайві творчі ресурси, то ж їх потрібно компенсувати знову-таки нам. Біль повинен бути сильнішим, ніж у першому варіанті випробувань і в результаті викликати щирі емоції − чи супротиву, який веде до відродження своєї цінності та прояву позитиву в кінцевому результаті. Або до сліз та співчуття як прояву чистоти…

Фізичне тіло людини знаходяться у рівновазі по стану здоров’я з своїм розумовим мисленням. Працює принцип дуальності. Свідомість несе відповідальність за відображення в реальному житті земної місії людини та відродження чистоти особистості.

Тонкі тіла виконують розпорядження та починають працювати для зцілення людини. Спонукають її замислитись над причинами зовнішніх ситуацій, які відображають глибинне, не усвідомлене, викривлене відношення до світу.

В процесі виховання перша оболонка розмовляє голосом фізичного болю (в повсякденній турботі захищає нас від зовнішніх інфекцій та мобілізує організм для само зцілення). Яка видима функція органу чи частини тіла, за те вона і відповідає на невидимому плані буття. Над місцем певного органу оболонка забирає захист (виглядає як пробій), спрямовує туди інфекцію, шлаки чи порушує темп функціонування, енергетичний та фізіологічний обміни. Нейрони головного мозку спрацьовують на неполадки та відкликаються болем. Людині би взяти та спитатись у того органу : «чому ти не в нормі?». Закрити очі та уважно слідкувати за образами подій, які їй приходять на спомин…А далі слухати емоції своїх реакцій і зрозуміти, що колись якась дурня сформувала її недовіру до себе чи кого іншого, а в кінцевому результаті вона зробила висновок, що Творець нею не дорожить та пішла по стежині раба…Але ж ні! Вона п’є тисячу пігулок, кляне своє «недосконале» тіло, впадає у «депресняк»…Потім шляхом штучних мікроелементів та вітамінів відновлює так-сяк роботу органу та мала далеко «на увазі» якісь там підказки…Першій оболонці дуже шкода, що її богиня залишилась глухою, але поки далі не травмує, бо любить та вболіває, відступає…

Естафету перехоплює друга оболонка, як відповідає за зв`язок людей. Вона притягує до свого підопічного всіх, хто може допомогти їй зцілитись, викликає почуття любові, необхідності спілкування, а також ненависті чи образи, яка краде спокій. Любим шляхом, впритул до побиття чи нанесення матеріальної шкоди. Вона нас мучить, коли ми зробили непотрібну річ комусь і заставляє передивитися свою поведінку. І тут варто би задатися питанням: «за що мені це? Коли робив я щось подібне?» І спомини чекати. Вони прилетять вмить. Тепер уявою своєю переписати свою поведінку та попросити прощення у того, хто також через нас страждав, а нам це була втіха…Та, знову –ні! Бо краще розпач та швидка розправа, гнівні слова, образа, лють…Не бачимо підказок, допомоги в дзеркалі своєму, з ким справу мали…Не вийшло на цей раз і другій оболонці з нами поговорити. Нагода ще буде, але ще з більшим болем…

Тепер черга третьої, що зв’язує з планетою. Про Землю напишу пізніше, а поки уявіть, що ми також частинка її тіла, на ній живемо та з матерії одної. Всі енергії, вироблені нами, знаходяться у її сфері. Вона їх контролює, відкидаючи наше сміття назад до нас для переробки. Простором плануються обставини для нового сприйняття людини. Бувають такі речі, що дрібниці, які крали колись наш сон, виглядають не важливими. Тут все, з чим люди не в силах справитись, тільки скоритись. Стихійні лиха, аварії, травми, каліцтво, випадкові смерті... Саме в таке місце третя оболонка і приводить людину, яка має шанс переродитись. Принцип той самий – спитатися, побачити спомин, спростувати висновки про певний негатив. Та страх людський затьмарює мислення, бо не до того… Це тіло також відступає…Якщо, звісно, фізичне ще живе…

Четверта оболонка …!!!!...Тут можна закрутити голову і опинитися в глухому куті. Краще б не доходило до її втручання в наше зцілення, але що робити? Попередніх помічників не почуто. (Благо, хоч п’яте тонке тіло не дієве, і нам не приходиться бути безпосереднім пацієнтом космосу та чисти за собою простори попередніх ер матеріалізації).

Голос четвертого тіла є майже безнадійним, − так, для формальності виконання своєї функції і підтримування його життєдіяльності. Воно здебільшого допомагає тим людям, котрі вже почули попередніх вчителів. Тоді є позитивний результат у розвитку. А так, це просто череда негараздів, які звалюються всі разом… Адже ця оболонка відповідає за зв`язок з нашими минулими утіленнями та своїми відображеннями з паралельних світів… Логіка така: якщо досвід, який ми пам’ятаємо, не допомагає змінити наше відношення, то потрібно очистити від шлаку минуле(якого ми не пам’ятаємо), що сформувало початок нашого існування в цьому часі. А саме – батьків, яких ми заслужили, оточення, матеріальне становище та початкові етапи умов пізнання (дитинство), − випробування, яких не змогли здолати. Сюди додається ще все те, що ми переслали через спільний енергетичний канал своїм двійникам, котрі на емоційному рівні відчували смуток чи гнів, який невідомо звідки взявся…Не даремно в нас забрали пам`ять про минулі помилки, − щоб наша совість не жила з почуттям провини, починаючи новий реальний відлік життя. Всі минулі помилки мали змогу бути виправленими у сьогоднішньому часі, якби ми здолали всі іспити…Часи єдині, і нема проблеми в тому, в якій точці ставити фільтр і очищати «воду».

Проблема тільки у задачці. Пам’яті нема, а емоції раптом розривають зсередини. Бруд, який залишився не очищеним після попередньої смерті, звалився на нас сьогодні. Четверте тонке тіло нам повідомило про нього душевним болем без наявної причини. Відчуття безмежної одинокості, депресії, не бажання жити, чорно-сірі фарби квітучих ланів і далі в цьому ж дусі…Хто зміг прийняти цю даність та розпізнати сигнал для розмови з свідомістю, відкрив своє серце для відчуття справедливості своїх випробувань, − зцілився. Найважчий спосіб. Частіше всього люди цього не роблять і все починається заново. Приходить черід першого тонкого тіла, якоїсь важчої хвороби, можливо не виліковної…

Буває і протилежний варіант, − коли після нас в минулому житті залишилось багато чистих світлих енергій. Тоді людина відчуває надзвичайну підтримку та невловиме щастя, − також зненацька. І їй більше не важко пережити ніякі випробування, бо почувається сильною у всьому. Це реальна допомога четвертого тіла самому собі... Як і прийом запасу чистих енергій від «паралельок» для підтримки сили виживання. Спрацьовує тоді, коли є смертельна загроза і одна людина не має сили, щоб вижити чи когось врятувати.

Голос першого тонкого тіла можна відчути на дотик. Найпростіший варіант духовного зцілення. Змінити своє відношення до світу можна взагалі без всіх тих іспитів – на віру в те, що все справедливо, все по заслугах, всередині ми вдячні та щасливі завжди, не дивлячись ні на що (хоч камінням в чоло) … Спробуйте…

***


Душа піклується про нашу адекватність. Болем відкликається той орган, який відображає ту чи іншу проблему в нашому духовному здоров’ї та поведінці. По принципу аналогій можна навчитись бачити проблему. Спів ставити функцію органу і нашого дійства у житті, пов’язаного з невідповідною події реакцією, коли ми не проявили справжні емоції. Нас лікують... чи повертають до нас наше.

Я наведу приклади приблизні, бо причину справжню ви можете знайти тільки самі, коли спитаєте той орган, що болить. Тоді явиться такий спомин, що породив проблему. Це само зцілення, ніхто інший вилікувати вас не зможе. Вам можуть допомогти приглушити голос тіла ліками, щоб дати час подумати... Та, забуваємо ми потім. Простір засмічується і змушений нас лікувати по-своєму...


Астма – повітря аналог інформації. Нова ситуація для розвитку чи аналізу своєї поведінки викликає страх. Недовіра до своїх здібностей, страх змін.

Безплідність – зупинка свого відображення. Сьогоднішні погляди продукують низькочастотну енергію. Перешкода для розповсюдження даного світогляду. Може бути як надмірна реакція на негатив, так і невідповідна на позитив. Консерватизм та зупинка розвитку.

Головний біль – обробка інформації супроводжується болем. Невірне відношення до почуття провини − не я винен, а я такого більше не зроблю! Заперечення правильності життя.

Запалення – нестерпна реакція на несправедливість, незнання законів відображення.

Вірус – насильне стримування емоцій, яке веде до повторного випробування і зайвих затрат творчих ресурсів простору. Нерішучість.

Викидень – деградація, страх перед майбутнім, засудження близьких, внутрішня недооцінка.

Вуха – невміння чути підказки, відсутність компромісу, недовіра до внутрішнього голосу, незмінність переконань, впертість.

Горло – не виказана інформація, невміння захищатись, нещирість прояву емоцій, брехня.

Геморой – продукування негативу при згадуванні минулого, невміння прощатися з образами і гнівом, як з відпрацьованим матеріалом, перебільшені реакцій на події.

Гепатит – невиражений гнів, загнаний всередину, приховування образ та роздвоєння особистості, чіпляння до дрібниць, презирство до людей.

Герпес – не висловлений душевний біль (губи стримали вашу правду).

Грибок – небажання виправляти свої помилки, хибні висновки про минуле (може бути з попередніх утілень), як інфекція судження.

Депресія – нерозуміння свого призначення, страх перед невідомими знаннями, відсутність розуміння єдиного зв’язку, невизначеність бажань та не реалізація творчого потенціалу.

Шлунок – невірне сприйняття життєвих випробувань як непосильна «їжа» для духовного розвитку.

Зуби – наслідок наших рішень коритися загальним правилам, що привели до затримки усвідомлення себе ( зуб – знаряддя для обробки їжі. Аналог обробки інформації чи ситуацій, які отримуємо). Як наслідок – втрата знань.

Очі – небажання бачити причини навколишніх подій, невміння тлумачити підказки, нелюбов до світу при проходженні випробувань, над болюче сприймання дурості, нерозуміння вищої турботи, невміння любуватися красою для розрядки, невикористані таланти.

Нирки – вода – минулий досвід, що зв’язаний з теперішнім та майбутнім. Вони знаряддя для зміни погляду на всі події, що супроводжують життя. Тоді хворіють, коли не можуть знайти в собі причину зупинки у пізнанні.

Шкірні проблеми – контакт з навколишнім світом. Внутрішнє бачення життя заперечує реальність і авторитет інших людей, страх перед осудженням та незручними ситуаціями, перебільшення проблем, нерішучість.

Переломи костей – невірна орієнтація на основу будови світу – взаємозв’язків між усім та важливість відстоювання своїх прав.

Хвороби крові – впевненість у тому, що є непотрібні люди, зверхність, невиконання своєї місії.

Хвороба Паркінсона – пошук винних та по життєва образа.

Тиск – не реалізація таланту, який немає виходу.

Збільшена вага – нереалізованість, затримка усвідомлення, осудлива трактовка подій, приховані емоції та надмірно болюче сприймання помилок людей.

Рак – жалі про невірний вибір у минулому, який заперечує ваше сьогоднішнє існування. Може нанести шкоду всьому, що з’явилося в результаті, навіть дітям.

Нещасні випадки – здача за насильство над собою чи іншими, компенсатор нечистих емоцій, які ви примножили словами.

Паразити – за вас думають інші.

Серце – втрата причетності до єдиного буття, ілюзія самотності, приховані співчуття, недовіра до близьких, надмірний контроль. Нерівномірність самовіддачі та вимог які порушують баланс існування (ритм) або насильство над іншими людьми.

Спина, хребет – опора життя, стержень, який з’єднує всі чакри. Знання, які ви маєте за основу вашого мислення – не мають системного зв’язку, суперечать один одному. Зазвичай виражається як защемлення хребців.


Не сприймайте все написане буквально. Ніхто інший не поставить вам діагноз. Тільки та відповідь, яка прийде вам, є вірною. Задача наша на сьогодні – вийняти із пам’яті приховані спомини, які в нас оживають, коли ми починаємо себе питати: «чому у мене це»? Якщо у вас дитина хвора, то маєте ви знати – це для вас принесли жертву.

Людина створена такою, що задля дитяти свого може зробити більше, аніж для себе самої. Якщо вона ще є людиною, звичайно...

Коли народжується хворим малятко, нема у нього ще ні споминів, ні помилок, ні хибного відношення до світу. Є досвід із минулого життя, який співпадає з вашими помилками. Для Матері найперше завдання – почистити той простір, в якому ми живемо. Відвернути загрозу від усіх дітей, що загинути можуть через нечисту енергію, яку ми виробили. І найсильніших вибирає для допомоги. Тим людям, в кого хворі діти, завдання є – рятувати їх через себе. Якщо вам вдасться, то сліпий – прозріє! Підніметься той, хто не міг ходити! Немає неможливого, аби віра була…

18.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Історія однієї долі (15.) / Спадок | Галина Галіна
Попередня публікація: 17.05.2016 Проза / Роман
Паралелі (3.) / Роман | Галина Галіна
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.05.2018 © Надія / Культура та мистецтво
Новина
30.04.2018 © Вікторія Івченко / Культура та мистецтво
Про незабутню Квітку Цісик: ЗУСТРІЧ У БІБЛІОТЕЦІ
27.03.2018 © Вікторія Івченко / Культура та мистецтво
Про концерт українського акордеоніста Ігоря Завадського в Будинку актора: "333 роки Й.С. Баху"
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Історія Корінних Американців (Історія США. Частина ІV)
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Історія Корінних Американців (ДАВНЯ ІСТОРІЯ АМЕРИКИ.)
Психологія та стосунки Про душу
31.05.2016
Підказки
18.05.2016
Функції тонких тіл у зціленні
15.05.2016
Диверсія Абетки
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1
Переглядів: 48  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +32
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
14.09.2012 © Микола Щасливий
04.10.2011 © Марина
11.12.2012 © Каранда Галина
25.01.2012 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди