Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.05.2016 11:02Психологія та стосунки
Про батьків  Про життя  Про душу  
Спадок
00000
Для дорослих (18+)
© Галина Галіна

Спадок

13.

Історія однієї долі

Галина Галіна
Опубліковано 18.05.2016 / 36361

Йшла Вітчизняна війна. Часи тяжкі... Було у молодиці четверо синів малесеньких. Чоловік на фронті. Багато поля мати мала, та працювати день і ніч приходилось, щоби прогодувати хлоп’ят... Виживали. Що саме пережила вона, не знаю. Тільки відомо мені, що не витримала молодиця. Щось у голові її не так перевернулось, так наче і не вона це вже... Згубилась.

Встала зранку, півторарічного синочка взяла, пішла з ним до лісу. Туди, де не ходять люди... Гуділо її щось, тріскотіло, не розуміла вже нічого... Посадила сина під деревце, навіть не дивилася на нього, не бачила його протягнутих ручок... І втекла...


Сценарій той прокручується без зупину. Не дуже кмітливі чужаки, щоб щось змінити. Бо і так проходить. Спочатку матерів ламають, потім забирають розум, і атакують дитя. Чому саме та дитинка має жити без любові материнської? Мабуть тому, що небезпечна вона для них... Як тільки-но відчують, що дух сильний на Землю повернувся, впізнають його із досвіду свого минулого. Вже зустрічали його. Він нищив їх і поборов немало війська чужого. Страшний для них. І треба наперед, поки не виріс у любові, його нейтралізувати. Від матері відлучити, жорстокістю і помстою заразити. Згубити ще маленьким образою до світу. А матері вже – не в рахунок. І так загинуть вони без сина, що мав рятувати їх. Це – воїни, оті, покинуті напризволяще. Самі того не знають, лиш відчувають більше, ніж хто інший, кого не кидали жорстоко.

Що тут робиться насправді? Чому не вмішується простір?

А хто казав, що дитя те без нагляду? Без ангела? Без охорони світла? Прямолінійно не зрозуміти суті... Дух сильний нещастям не зламати. Процес відродження людини, що виросла без тепла і ласки, без турботи, – таке велике дійство, заради якого можна чекати віками.

Ситуація ця подібна на долю людства. Шукаємо, надіємось на щось, що наче попереду... Можливо батька чи матір у собі, як те дитя, що кинуте...

Коли така дитина виросте і зможе відчути серце своє, не дивлячись не негаразди, – тоді відродиться програма кріпості людини. Відродимося всі по закону відображення великого в малому. На одному із тих покинутих дітей в майбутньому лежить спасіння всіх світів. Бо не загинув Бог у ньому, відродився. Відобразиться ця подія на великому полі. Напишеться новий план. Ми станемо нарешті вільні!...


...Скільки той хлопчик був у лісі, я не знаю. Не знають і ті люди, що його знайшли. Чи годину, чи день, чи ніч. Не було кого питати. Він говорити ще не вмів. І вже не плакав. Виплакав всі сльози. Шкодували його люди, додому повернули... Мати рада була, не помітила навіть, що не було його. Не пам’ятала. Пробачили їй... Також шкодували...

Дитя те виросло. Одружився, трьох діточок ростив. Став випивати. У цьому стані він буянив, а потім плакав гірко. Маму свою останній син до старості доглядав і хоронив... Чи пам’ятав? Не знаю. Тільки після його смерті мені це розказали. За ним я буду жалкувати завше. Слово не передасть той біль, який стискає груди... Я б обійняла його зараз..., та пізно. Хіба в минуле повертатись. Пробачити мене прошу за те, що ображалась. Я дякую тобі за чисту кров...

Хто не відчув себе самотнім після втрати?...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (12.)
18.05.2016 Проза / Лист
Я з тим живу, що вбила свого тата двічі
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.07.2014 © ГАННА КОНАЗЮК / Політика та суспільство
Путлеролюбцям
04.02.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
ПОЛЮС ЗЛА
12.01.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Українська толерантність, або хто робив Голодомор?
07.12.2013 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Два Майдани – два серця України?
13.11.2013 © Оля Стасюк / Політика та суспільство
Фантазія на тему деморалізації українського суспільства
Психологія та стосунки Про душу
24.05.2016
Спадок (16.)
18.05.2016
Спадок (13.)
18.05.2016
Спадок (11.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 18  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
27.03.2012 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
26.03.2012 © Піщук Катерина
07.02.2014 © Суворий
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди