Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.05.2016 12:13Лист
Про любов  Про життя і смерть  Про батьків  
Я з тим живу,  що вбила свого тата двічі
30000
Для дорослих (18+)
© Галина Галіна

Я з тим живу, що вбила свого тата двічі

Галина Галіна
Опубліковано 18.05.2016 / 36364

Надіялась, що вже забула весь той жаль, допоки знову не з’явились сльози. Майже двадцять років минуло... Та воно болить і не вмирає. Мабуть, потрібно показати комусь сповідь мою...

Ні у минулому, ні зараз не ставила собі це у провину. Сприйняла, як таке, що трапилось і треба пережити. Та жаль мене не покидає. І туга...

Чому тоді мене це мучить? Може потрібно висновки якісь зробити?


Він випивав, буянив, часом плакав... Ми його любили і ненавиділи одночасно. Такий розумний, добрий і жертовний був тверезим... І неначе звір по п’яні. Так любив нас трьох і маму, і так мучив... Гордився нами і зневажав... Ми соромились. Шукали способи його лікування.

Я знайшла в газеті оголошення, де говорилось про таблетки від алкоголізму. Купила їх. Мама підсипала татові в їжу. Піднявся тиск, почав блювати, стався інсульт. Він відійшов, бо було здоров’я вроджене. Тільки запинався, коли розмовляв. Більше цих таблеток ми йому не давали...

Мама захворіла на рак. Зробили операцію, через пів року хвороба повернулась...

Хату, як святі перебігли, – тато вже не пив. Та, мабуть ми замінили те терпіння на інше – на хворобу мами. Я не говорила татові про рецидив – боялася, щоб він не розхвилювався і не піднявся тиск. Якось вони почали сперечатись і мама розплакалась... О, як мені було її шкода! Я вже місяць давила перед татом сльози... І тут не втрималась, вивела його на вулицю, і розповіла... Він плакав, плакав, плакав... Знову інсульт... Ще один – третій... Викликали швидку. Приїхала через 6 годин!!!

Помер... Ми жили в провінційному містечку, половина з людей думали, що прийшли на похорони мами...

Чому я нікого не попросила відвезти тата в лікарню швидше, не чекаючи подачки від карети??? Де був той розум мій?!!! Тоді не бачила цього варіанту...

Ми були не навчені просити про допомогу. Щоб не нав’язувати свої проблеми іншим... Це в нас сиділо черв’яком, обвитим навколо і всередині... Окремі наче, ніби з такту, чи ще з якоїсь мури...

Просити про допомогу треба в критичних ситуаціях, бо ми людство, тобто всі наші проблеми єдині... І ніхто б тоді мені не відмовив. Бо в нас всі люди відносились один до одного по сільському – тобто по божому... Моя помилка...

Як і та, що своїми руками я підірвала здоров’я такої дорогої мені людини з благих намірів, щоб вилікувати, – довіряючи етикетці, по-дурному.

Як і та, що без підготовки, не шануючи татових нервів вилила на нього правду... Виходить, вбила тричі...

Одне, від чого мені трохи легше – я сказала йому, що люблю і не хочу, щоб він йшов...

Мама ще пів року ходила до його могили і плакала, плакала...

На другий день після похорон тато приснився мамі і сказав, що приїде за нею...

Зараз вони разом. Це ті самі половинки... Щасливі.


Мені їх буде бракувати завше, як і братам.

Молодший ще довго прикладав руку до губ бездиханного тіло мами, надіявся, що може це ще не все... Не думав, що ту хворобу не вилікувати вже... ЩЕ хоча би хвильку...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (13.)
19.05.2016 Публіцистика / Культура та мистецтво
Чому в українців золоті руки
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
27.11.2016 © оксамит / Мініатюра
СВІТЛІЙ ПАМ"ЯТІ ПРИСВЯЧУЮ...
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
Лист Про батьків
18.05.2016
Я з тим живу, що вбила свого тата двічі
12.05.2013 © Рибаченко Олена
Лист із майбутнього
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 57  Коментарів: 5
Тематика: Проза, Лист
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.05.2016 05:30  Наталия Яценко-Мельник для © ... 

Боляче і страшно...

 18.05.2016 23:33  © ... для Олена Вишневська 

Дякую, Олено. Хотілося писати по-факту, а вийшло оголено... Куди ж подінеш ту любов, яка сумує... 

 18.05.2016 15:00  Олена Вишневська для © ... 

таке болюче, всі слова зайві.. і тугу Вашу неможливо не відчути і не зрозуміти, але Вашої вини тут немає, хоч Ви, мабуть, самі в це ніколи не повірите...
світла пам`ять Вашим батькам 

 18.05.2016 14:47  © ... для Каранда Галина 

Розумію, але сумую за ними.
Ми всі їх діти до останнього подиху, не дивлячись на кількість років... 

 18.05.2016 12:33  Каранда Галина для © ... 

вічна пам`ять... Ви не винні. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +48
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
18.09.2013 © Тетяна Белімова
17.03.2014 © Тая
03.12.2011 © Т.Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди