19.05.2016 16:34
лише 18+
170
    
  6 | 7  
 © Оксамит

Назустріч

Назустріч

з рубрики / циклу «П`ять відтінків мене»

Вірші -пелюстки, поезія-квітка...
Може від Бога, може від дідька...

Посмішка. Кава. Попереду довге шосе, 

Шлейф від парфуму, здурманив вчорашнє минуле.

В натовпі кольору дуже багато очей, 

Щось загубилось..,  

А може ми, щось проминули?


Вмита дорога-

Дощ працював цілу ніч...

Вставлений ключ, 

І рвонути із місця у вічність, 

Музика голосно.., швидкість шалено несе, 

Не зупиняючись-чорна.., ковток.., мов трагічність...


Не гальмувати!

Недопалок-геть у вікно...

І розривається серце на шкляння болюче...

Посмішка. Кава. Попереду довге шосе...

Щось загубилось?

Ні!

Шлейф від парфуму розвіяв сумління гнітюче...



далеко, 19.05.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.05.2016 15:26  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий легковійний вірш. Відчувся атмосферно!
Епіграф також класний!))

 20.05.2016 09:28  Тетяна Белімова => © 

Ой, пані Аллочко, немов сама з Вами пронеслося умитою дорогою! Файно передали почуття лету!

 19.05.2016 22:24  Панін Олександр Миколайович... => © 

Наше кохання блукає у Всесвіті вічно,
Зраду лікує, полегшує біль від увіччя.

 19.05.2016 18:07  Світлана Рачинська => © 

Чарівно.... я залюблена у ці рядки, бо відчуваю) ціную Вас!  Ви дивовижна жінка!......