Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.05.2016 10:01Політика та суспільство
Про Україну  Про сучасність  Про політику  Про волю  
Навіщо дертись туди,  куди нас не кличуть...
00000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Навіщо дертись туди, куди нас не кличуть...

Зірці України
Гаврищук Галина
Опубліковано 23.05.2016 / 36411

Звичайно-звичайно, – це справедливі закони, рівні права, ріст економіки (???), повага до людини і далі в цьому ж дусі... Європа і Україна... А може для того, щоб без перешкод туди втекти з нашої рідної землі, яка бідує зараз... Може тоді ми будемо почуватися самодостатніми, випросивши таку ласку... Чи чиєсь співчуття врятує нас? Аякже, від цього дуже легше... Та й чи вони чимось завинили перед нами, що повинні? Їм від нас великий дискомфорт. Куди всіх нас подіти, коли ми жадно протягнемо руку для милостині? Чи ж поважати, цінувати будуть? Хіба з такту, там всі культурні... Та й прислуга не помішає. Тут вже зиск їм. Ще – поля лишнього у нас багато, все-рівно пустує, Європі пригодиться. А своїм не роздамо, бо бідні. Кріпаками нам судилося, бо вже понабирали для всіх правнуків ще ненароджених... Ми в (!!!).

Без них не вибратися нам, а їм нас не потягнути... Ось і весь простенький аналіз.

І відповідь сама проситься – окріпнути спершу нам треба, щоби поважали, щоб цінували, щоб не вказували, що і як маємо робити...

Та і чи є це основною умовою нашого розвитку? Ми взагалі можемо бути такими як є, добрими і великодушними сусідами, самодостатніми і незалежними...

Ми змучились, не віримо в царів давно, бо не для нас вони. Нікому не вдалось у кріслі тому не вбити у собі людину... Можливо, там інфекція заразна. Тому це крісло потрібно ліквідувати. Зразки вже є у світі. Чому ми причепилися до тої схеми, де тільки красти у народу можна? Хіба ми без голів? Чи хитрості не маємо? Чому про голос свій забули? Це він вирішує все. Тільки голос свій потрібно нам звільнити... А далі – ми вільні і багаті, горді.

Сюрприз – вже все готово. У нас є ідентифікаційні коди. Контролюють нас – будь-ласка! Монетка має дві сторони. Ми можемо свій голос передати з телефону, якби на те була воля наша...Любе питання буде тоді залежати від нас. І не потрібно тратитися на вибори і перевибори, на утримання армії чинуш. Лише на індивідуальну картку з кодом, як для банкомату. В принципі, і це вже є у нас – у вигляді банківської картки. Думаєте хтось довірить за гроші свій код і всі статки? Тільки програму грамотну придумати, щоб кожен в любу мить зміг перевірити. А на верху – технічний уряд, контрольований людьми... Взагалі-то, і без депутатів можна обійтись. Тільки відшукати двадцять-тридцять науковців. І стан речей щоб став для всіх відкритий – як надоїдлива реклама на екрані...

Казка-казка, диво-диво, це зовсім-зовсім не можливо...

А хто-небудь про таке колись нам говорив? Чи задавалися питанням на сьогодні нереальним? Правильно, який від цього зиск? Ніхто й не скаже. Окрім фантазерів нерозумних. Можливо, варта випустити пташку? Тоді і вихід нас знайде... Бо спочатку була думка, потім бажання, а потім - реалізація...

Самі почнемо будувати нове, то виберемось, віддамо борги ще при нашому поколінні. Тоді вже нас просити будуть до столу на рівних, або як шановного гостя...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.05.2016 Проза / Роман
Паралелі (6.)
23.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (14.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.04.2017 © роман-мтт / Інтерв`ю́
Джулія Мельник: «Якщо казка не йде до нас, то ми підемо до неї!»
21.04.2017 © роман-мтт / Інтерв`ю́
Ігор Сілівра: пара і досі з нами, ви просто її не помічаєте (про український стімпанк)
15.04.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Мандрівки та туризм
Сирія. Масьяф. Інфраструктура. Місцева кухня
13.04.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Мандрівки та туризм
Сирія. Масьяф.Житловий квартал та балкони.Нарис
12.04.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Мандрівки та туризм
Сирія. Гори околиць фортеці "Масьяф". Нарис
Політика та суспільство Про волю
03.07.2016
Спадок (31)
23.05.2016
Навіщо дертись туди, куди нас не кличуть...
20.12.2013 © МАРТИН ЛЮТЕР КИНГ
У меня есть мечта
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 57  Коментарів: 1
Тематика: Публіцистика, Політика та суспільство
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.05.2016 10:58  © ... 

Ми вже як мазохісти, не допомагає... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
05.04.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Троянди, кава і бузок +78
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +119
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +82
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.05.2012 © Людмила Бойко
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
06.01.2012 © Т. Белімова
13.06.2012 © Пантелеймон Куліш
21.04.2017 © роман-мтт
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди