Чотири втіхи
за мотивами
поки вона вносить сенс у життя інших людей
за допомогою любові, дружби, співчуття
і протесту проти несправедливості»
Симона де Бовуар
В житті моєму є чотири втіхи,
Найперша - справжня радість від життя,
Буденні справи та важливі віхи,
Щасливі миті й віра в майбуття!
А друга радість, чиста й промениста -
Поезія, як сенс мого буття,
Пейзажні твори, думи особисті,
Рожеві мрії й щирі почуття…
Наступна втіха – це моє кохання,
Я знаю, в цьому світі не одна,
З’єднали міцно нас слова зізнання,
І почуттів безмежна глибина…
Остання радість – ясне розуміння,
Що після смерті також є життя,
Щодня купаюсь в сонячнім промінні,
Як на світанні день вітаю я!
Звичайно й інші радості бувають,
Хоч не завжди буденність, ніби рай,
Мінорні дні я швидко забуваю,
І мій девіз: «Живи, радій, кохай!»
(оригінал)
"Отрады" Валерий Яковлевич Брюсов
Знаю я сладких четыре отрады.
Первая - радость в сознании жить.
Птицы, и тучи, и призраки - рады,
Рады на миг и для вечности быть.
Радость вторая - в огнях лучезарна!
Строфы поэзии - смысл бытия.
Тютчева песни и думы Верхарна,
Вас, поклоняясь, приветствую я.
Третий восторг - то восторг быть любимым,
Ведать бессменно, что ты не один.
Связаны, скованы словом незримым,
Двое летим мы над страхом глубин.
Радость последняя - радость предчувствий,
Знать, что за смертью есть мир бытия.
Сны совершенства! в мечтах и в искусстве
Вас, поклоняясь, приветствую я!
Радостей в мире таинственно много,
Сладостна жизнь от конца до конца.
Эти восторги - предвестие бога,
Это - молитва на лоне Отца.
м. Київ, 25.05.2016
