Летіти
І летіти з висоток назустріч всім межам реальності,
Розбиватись об стіни і падати білими друзками…
Ми вже, люди, намарні в своїй позахмарній загальності,
Ми безформні й безвільні, ми стали вогкими медузами.
Тільки в снах є ідеї раптово прокинутись іншими,
Розібратись в собі, зачеркнути і вибити межі,
Бо чому світ вважає жахливо нестерпним прогрішенням
Адекватне поняття душевної незалежності,
І чому взагалі світ диктує умови і приписи,
І чому взагалі ця реальність не душами твориться.
Хай натягнуться струни і хай налаштуються вібриси,
Хай хоч раз розум раптом збунтує і вчинить по совісті.
Закотити сувої, затерти всі правила марності,
Дико кинути виклик усьому свинцевому світу -
І летіти з висоток назустріч всім межам реальності,
І не впасти, а просто летіти, летіти, летіти…
