25.05.2016 20:13
для всіх
198
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

Безмежжя світу

Безмежжя світу

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

У неба палахкому мерехтінні

Скотилось сонне сонце до землі.

А ніч снує по стишеній імлі, 

Між вівсюгу в хиткі лякливі тіні

Вгортає срібні росяні сліди.


Ступлю в заходу марева медові, 

Згублюся в присмерковій тишині.

Щось запашне нашіптують мені

Мітелки в вівсюгові сни чудові, 

Та як туди дорогу віднайти?


Таїть у тьмі вівсюг окрайці шляху.

Здається – он, на віддалі руки, 

Ба ні, не там… Заплутані стежки.

І все ж дійти я матиму відвагу

В безмежжя світу, де чекаєш ти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2020 11:28  Старченко Наталія Ми... => © 

Так чудово)))

 28.05.2016 10:43  Уляна Яресько => © 

Ви завжди творите неймовірну красу! чудова поезія!

 27.05.2016 09:11  Тадм => © 

Від таких Ваших завжди тепліше на душі!

 27.05.2016 02:36  Серго Сокольник => © 

Гарний вірш. Композиційно і мелодійно. І містичність нічної трави... Я просто люблю читати Ваше, Таню)

 26.05.2016 11:39  Ганна Коназюк => © 

Касива, глибинна поезія!!!

 26.05.2016 10:43  Світлана Рачинська => © 

Пані Тетяно, дякую за насолоду читати Вас, за Ваше світло. Твір бездоганний!!!!

 26.05.2016 08:44  Оля Стасюк => © 

Шикарне закінчення, але особливо сподобалися "марева медові")

 26.05.2016 07:05  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш. Дякую за неймовірне задоволення,

 26.05.2016 00:48  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сув`язь лірики природи-серця)