Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.05.2016 22:18Психологія та стосунки
Про минуле  Про людину  Про життя  Про душу  
Спадок
00000
Без обмежень
© Галина Галіна

Спадок

17.

Багатогранність особистості

Галина Галіна
Опубліковано 28.05.2016 / 36460

Тепер ми готові до об’ємного сприйняття нашої багатогранності.

Фізичне тіло несе в собі родову програму. Перед тим, як втілитися, дух наш був ознайомлений з тим, куди попаде. Набір духовних (чи не дуже) цінностей від усіх життів минулих співпадав з програмою родового плану. Нема, – куди попав. Все по заслугах. 

Перша оболонка – та, що відповідає за фізичне тіло, зберігає інформацію про всі наші земні втілення. Тримає весь досвід, який формує наш образ мислення сьогодні. Знає нашу суть. І направляє нас туди, де помилки свого світогляду ми могли би виправити. Конкретніше, – у цьому житті ми переживаємо протилежну ситуацію, міняємось місцями з тими, кого принизили колись. Щоб на собі відчути шкоду від своїх дій.

Коли на тілі є поріз, він заживає. Та слід залишається. Події минулого життя також не зникають. Ми їх не пам’ятаємо, тому змінити вже не можемо. Та у втіленні теперішньому, якщо не забули, – значить задача має вирішитись. Правда, сили болю чи образи ми так сильно вже не відчуваємо, бо Земля постаралася. Підчистила своїми силами, як за дитям, – самі не потрудилися прибрати. Бо біль стихла. Тільки осад неприємний залишився. Це станеться ще раз... Дресировка... Може навиворіт, якщо ви заварили кашу. Бо дух дбає про наше здоров’я. 

Друга оболонка єднає нас у загальне тіло людства. Передає інформацію, повідомляє про небезпеку, постачає енергію тим людям, яким потрібне друге дихання чи сили на подолання агресії, вірусів... Також воно єднає кожну молекулу з нас в подібних бажаннях жити добре і щасливо, у непокорі до насильства над собою. Бо боги ми, і керувати нами не годиться. Воно зберігає знання про наш єдиний вільний дух, відповідає за передачу думок на відстані...

Третім тілом ми зв’язані, як дитина в утробі, енергетичними токами з тілом Землі. Заряджаємося і викидаємо у неї свої шлаки. Коли подяку виражаємо за турботу чи щасливими почуваємось від красоти земної, – тим її лікуємо. Коли виходить комусь трансформувати негатив у позитив через емоції любові, то рівняється це до вибуху світла. Сторицею множаться позитивні заряди з одного негативного, як салют. Одна щира посмішка може відвернути гибелі « невинних». Ми виживаємо за рахунок радості богів маленьких, не потушених насильно. Це тіло корегується простором і по наказу направляє фізичне тіло по призначенню, – куди пошлють. Воно відповідальне за виконання плану Першотворця в земному просторі.

Що нам до тих світів, з якими зв’язуємося ми своїм четвертим тілом? Чому про це потрібно дбати?... Так вже є. Сім мільярдів людей не в силах оживити енергію в потрібній кількості для існування Всесвіту. Тому нас помножили у 72 рази. На той випадок, коли якась цивілізація буде становити загрозу, то її можна буде не рятувати. За неї інші світи піднатужаться, і енергетичний обмін не зупиниться...

Коли цивілізації гинули по своїх причинах, тягар лягав і на Землю. Їй приходилось оживляти енергію через перебудову свого тіла, або затримувати її через анабіоз. Потім циркуляція відновлювалась з матеріалізацією нового початку. Коли людей було мало, допомагав тваринний світ. Великі розміри існуючих раніше видів пропускали через себе більшу кількість енергій. Правда, вони не були творчими, бо і не дуже були потрібні. Окрім як для Землі, яка створювала нові види в рослинному і тваринному світі. Негатив від інстинкту виживання чистий. Зумисне тварини не шкодять і не виношують у собі почуття помсти. Був тільки захист своїх територій, природне бажання безпеки і продовження існування свого виду.

Тонкі тіла не гинули після катастроф. Їх існування не залежить від присутності фізичного тіла на землі. Живуть вічно, лише не можуть оживляти енергій без почуттів та емоцій явного тіла. Ті злі духи, які являються людям, слугують Тьмі. Сила їхня мертва також. Вони можуть провокувати людей на емоції страху, диктувати їм нав’язливі ідеї для жахливих вчинків. Тоді людина сама вже оживляє негатив. Потім не розуміє, що робила, бо це було не її бажання. Вона звикла бути рабом, тому послухала чужий наказ. Звикла все робити без бажання, тому й зробила...

Коли всі тіла в зборі, – процес обміну відновлюється. Дублюється у всіх паралельних світах. І знову по колу – до розвитку чи гибелі. Коли один з дублерів не живе, його функцію виконують інші... Після катастроф людина починає нове життя з тим самим рівнем, який мала до... І стикується по частоті із паралелями своїми.

А що для нас робить паралельний світ з нашим Я? Коли ми знеструмлені чистими токами світла, воно тече з інших світів. Коли бракує там, підпитуємо ми. Взаємодопомога така. Ми через спільну частоту відображаємо свої щасливі чи депресивні думки, як у дзеркалі. Тим самим вносимо біду чи радість в серця свої. У кожному світі ситуації різні. Ми робимо різні вибори щомиті, ростемо і опускаємося одночасно. Все залежить від нашого сприйняття, – агресивне воно чи добре. І всюди ми є одночасно у всіх часах. Перед нами – наш збірний образ. Нам самим його рятувати чи губити. Тисячі! Якщо збільшимо відповідальність до реального розміру, – тоді за горішки перестанемо сваритись. Ті чудеса, що люди роблять у ситуаціях критичних, – не що інше, як результат прийнятих імпульсів по нашій частоті від нашого збірного образу. Я сама колись підняла Жигулі, стоячи на шпильках. Коли ми перевернулись, і ноги чоловіка опинилися під машиною. Друге, третє дихання... Одній людині не впоратись. Все продумано.

Пам’ятаєте, як семирічний хлопчик рятував свого братика? Менший впав у криницю. Старший стрибнув за ним. Води було старшому по шийку, а молодшому – з головою. Тоді герой маленький посадив братика на плечі і стояв там, у холодній воді, – сім годин, поки батьки не повернулись. Вага була майже однакова. Як це можливо? Любов сили помножила... Яка сила духу незламна! Знаю точно, – це був Бог! Той, заради якого світ прощає нам усі помилки. Він з’єднав нас чистою енергією спасіння брата з усіма світами. Всі відгукнулись. Бог вистояв! Зразок для нашого життя є грандіозним. Ним ще ми повоюємо за об’єднання всіх країв...

Цінність однієї людини не визначена прямолінійною трактовкою – життя безцінне. Колись вона була реальним земним богом. Якщо створена по подібному образу пізніше, то все-рівно стане ним у майбутньому. Раз є індивідуальна частота, значить є і особиста ціль, – задача, яку може виконати тільки вона. Дійство, яке не зроблене через її смерть( фізичну чи духовну), буде чекати на неї у наступному втіленні. А ми, – ті, що залишилися живі, – не побачимо повністю вистави. Нам буде бракувати знань і її досвіду, якого ми не зможемо без людини тої відтворити. Тяжче буде до того берега гребти. За тих, кого ми втратили через нерозуміння своє, мусимо тепер старатися удвічі.

По аналогії – кожна клітина нашого тіла виконує свою функцію. Щохвилини клітини замінюють одна одну, діляться і живуть. Коли зуб болить, людина мучиться вся, а не зуб сам по собі. Те саме відчуває простір при насильницькій втраті особистості, яка не встигла зіграти свою роль. Треба писати новий сценарій... Затрачається нова творча енергія. Безумство наше! Ми досі думаємо, що чиясь смерть не відображається на нас. А гірше всього – не підозрювали навіть про те, що могли це відвернути творчою уявою своєю.

При гибелі людини в нашому світі, у паралелях вона ще живе. Та слабшою вже буде. Загальна місія таки повинна бути втілена в життя. Якщо людина вистоїть без своїх зниклих Я.

Коли приходить природний кінець, збираються усі частинки з паралелей в єдиний дух. До тих пір чекають порізно, поки останній не закінчить свій урок у різних паралельних просторах. Завдання мають також, та зараз не про це... Інший вимір пізнання. Свідомість цього може не сприйняти поки... Зараз треба нам побачити свою величність і відновити віру у нашу могутність! Почати поважати себе у всіх країнах, у всіх земних втіленнях, у всіх кольорах шкіри, у всіх добродіях і зловмисниках...

Чому так важливо зараз об’єднати зусилля і порозумітись? Забути, вірніше трансформувати неприязнь чи протистояння у спільне бажання примирення?

А тому, що ви вже мали б зрозуміти, якби справді захотіли цього. Захотіли стати богом...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (16.)
28.05.2016 Проза / Роман
Паралелі (8.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
13.04.2016 © Сліпокоєнко Роман / Історія
Червоний грим. Ким насправді були Холодноярівці
Психологія та стосунки Про душу
31.05.2016
Спадок (18.)
28.05.2016
Спадок (17.)
18.05.2016
Спадок (13.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 38  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди