Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
31.05.2016 11:05Психологія та стосунки
Про людину  Про душу  
Підказки
Рейтинг: 5 | 1 гол.
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Підказки

Гаврищук Галина
Опубліковано 31.05.2016 / 36477

Так що ж до тих винних перед нами? Що до прихильників іншої віри?  

Не припускаєте, що у минулому житті ви могли бути арабом чи китайцем?

Чи впевнені в тому, що зневажаючи сьогодні якийсь народ, завтра ви не будете жити на тому ж місці і потерпати від люті, яку самі і породили?

Чи гарантуєте, що вчора не були ви ісламістом, і син ваш не загинув сьогодні через ваші погляди минулі?

Чи впевнені у тому, що без вас самих хтось може вас зцілити?

Чи досі ви вважаєте, що ви самотні на планеті, а не армія ціла є ви один? І дух у вас незламний, бо у вас є право творити думкою новий устрій життя.

Захищені завжди ми були. Біля кожного є ангел. Невірою своєю у присутність вищих сил ми не даємо дозволу на допомогу. Не можуть вони без нашої на те згоди, втручатися у вибір людини, а тільки спонукати до пошуку відповідей.

Обставлені підказками живими завжди. Дивимось на них, – не бачимо. Чуємо, а розуміти не навчились. Навіть знаємо, – не віримо. Схема у всьому одна. Тільки думати почати.

Хіба тіла свого ви не бачите (аналог – тіло Землі)? Скільки бактерій на ньому живе (людей)? Годуєте ви їх? А вони рятують нас від хворі, чи заражають нею...

А органи наші? Як раси на планеті... Хіба тіло життєздатне, коли серце почне з печінкою ворогувати? Чи не стане когось з них?

А як справи будуть з кров’ю, коли напрямки, як у віруваннях наших, вона собі сама приділить? Якщо мале коло її обігу не зважати буде на велике? І як вона циркулює, – чи зупиняється (як розвиток наш без пізнання нового)? Чи є у тілі нашому функція зайва (роль окремої людини)?

Ви бачили зріз дерева? Поперек чи вдовж – усюди паралельні лінії чи кола (паралельні світи). Всі з’єднані, всі живлять стовбур... А чи коріння в дерева забрати, як минуле наше, то не життєздатне вже...

Ялинку бачили? Як наші роди гілочка одна. Від одного стовбура виходять. Чи стане деревце здоровішим, якщо з одного боку їх обрубати (чи знищити якийсь народ)? Чим дихати стане? Гарніше буде, якщо нежиттєздатні знизу забрати... Як цивілізації приречені на загибель, якщо у них немає вільного мислення, засохлі.

Та сама кульбабка. Хіба не говорить, що коли плоди (образи задумів) вже є, то тільки дмухни, – і полетять мисле форми наші у всіх напрямках?

Хіба квіточка не підказує, що з однієї ситуації чи серединки є виходів, як пелюстків на ній? І коли річ якась є центром суперечки, думок багато має бути. Це природно. Не треба суперечити Творцю своєю впертістю ослиною. Думки усі важливі, бо вільні і свої. Це правило Всесвіту...

Тому не бачимо ми квітку. ЇЇ від нас сховали... Щоб не здогадалися, що з пелюсткою одною наш світ може згинути. Щербата, не гарна, не повна, не дасть плодів, не буде радувати око така квітка. Бджілка вже не прилетить, і дощ уб’є її, не житиме, бо не дихає Мати через неї.

А на рахунок нашого засудження того, хто не правий, скажу, що це – біль наш. Він спить. Не шкодуйте хвилинки, любов’ю огорніть. Йому тепліше стане. Не треба навіть говорити, – не дієве слово, коли звір його фільтрує. Зброя нова захищена від нападів, від конфлікту нового. У живій думці нашій. Всі часи може переробити і нові обставини запланувати. Тоді ми не самотні вже. А сонце наче...

Той смуток, що відчували ви після осудження чужого, переробіть на ситуацію, коли ламали вас, – ви втримались і розвиватись почали. Силу укріпили. Подякуйте їм, бо дійові особи виконували тільки свою роль, не їхній це задум. Вам наука і шанс пробачити, змінити цілий світ усередині й ззовні. 

У п’ятнадцятому сторіччі жив композитор Березовський. Коли після навчання за кордоном повернувся на нашу батьківщину, хотів життя на краще поміняти. Та він один був. Його не зрозуміли. Не готові були. Чужий він тут. Засудили...

« Яко реша врази его мне!!!

И стрегущие душу мою, – совещаша вкупе. Вкупе глаголяще:

Бог оставил есть его, оставил есть его...»

Його твір для хору «Не отвержи мене» просякнутий небесним смутком за нами... У тридцять один рік він покінчив життя самогубством. Від одинокості в бажанні своєму змінити світ. Не знав, як пояснити... Боялись його нерозумні, бо наче гріх це – знати нове. Митець завжди відчуває більше. Рукою Бога творить... Для таких – всі простори відкриті через підказки з серця свого. Почути їх можливо в тиші. Тільки повірити у те, що зараз ви відчуєте цей голос, навіть у супроводі музики... Тоді зрозумієте, що ви не тільки фізичне тіло...  

Якщо після конфлікту вас нічого не гризе, очі не ховаєте, то вчинили як бог. Коли спомин про судження свої не покидає, слова уявно переправляєте, і перемога правди вашої не принесла задоволення, а лише осад неприємний, – то справа не закінчена…

Варто повернутися назад і ціль свою змінити. Захотіти зрозуміти іншого без доводів своєї правоти. Згодитися із тим, що кожна думка має право існувати. Ми перемогли, та не радіємо. Бо душа жалкує, що її земний образ заподіяв комусь біль. Адже радість – це дитя душі! Вона є тільки щирою…

Скажіть уявно щось йому, нехай розсміється... У просторі запишеться ситуація, яку ви виправили своєю думкою, замість старої. Умова тут – все має бути відверто. Конфлікт повернеться в зворотній напрямок.

Тільки боротьба в думках насправді є дієвою. Ні меч, ні слово переконливе у просторі нічого не змінить на краще. Бо світ тривимірний. Прямолінійна боротьба не вирішить нічого. Тільки думки – об’ємні. Вони змінюють суть. Вони – масштабна зброя.

Розумієте, чому від нас приховували знання про реальну – об’ємну суть причин і ситуацій? З цього виходить, що наша перемога, – знати це. Уява – зброя проти наших звірів. Вона безпечна. Не потребує крові, коштів, часу. Ви можете кроликів годувати і одночасно себе зцілити. Тим вплинете на тих, хто з вами контактує. А ті – на інших. Так рятують світ...

Як приєднаєтесь до себе, відчуєте усі зв’язки. Це відчуття передати може тільки музика. Скажімо, «Адажіо» Чайковського з балету «Лускунчик» відкриє вам всю неосяжність світу. Якщо пройме до кісточок, чи сльози з’являться, – то ви прокинулись.

Тепер дитинка ви, що починає вчитись знову, уже життям земного бога.  

31.05.2016 Проза / Роман
Паралелі (9.) / Роман | Галина Галіна
Попередня публікація: 29.05.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Два плюси та сім мінусів брехні / Психологія та стосунки | Галина Галіна
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.05.2018 © Надія / Культура та мистецтво
Новина
30.04.2018 © Вікторія Івченко / Культура та мистецтво
Про незабутню Квітку Цісик: ЗУСТРІЧ У БІБЛІОТЕЦІ
27.03.2018 © Вікторія Івченко / Культура та мистецтво
Про концерт українського акордеоніста Ігоря Завадського в Будинку актора: "333 роки Й.С. Баху"
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Історія Корінних Американців (Історія США. Частина ІV)
17.03.2018 © Іван Петришин / Історія
Історія Корінних Американців (ДАВНЯ ІСТОРІЯ АМЕРИКИ.)
Психологія та стосунки Про душу
05.06.2016
Планування майбутнього
31.05.2016
Підказки
18.05.2016
Насильник та жертва в одному
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1
Переглядів: 87  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
04.10.2011 © Марина
20.01.2011 © Михайло Трайста
29.03.2012 © Тетяна Ільніцька
12.04.2011 © Закохана
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди