Воля
За мотивами – Т. Белімова "Київ.ua"
Розплющила очі. Який дивний сон.
Безрадісний, як і все її теперішнє життя.
Оце так: тролейбус очікування,
Що везе згори вниз!
Куди ж іще нижче?
З цієї життєвої безодні їй уже
Не виборсатися!
Т. Белімова «Київ. ua»
Безрадісний, як і все її теперішнє життя.
Оце так: тролейбус очікування,
Що везе згори вниз!
Куди ж іще нижче?
З цієї життєвої безодні їй уже
Не виборсатися!
Т. Белімова «Київ. ua»
Душа дружини,
попри рани,
Звільнилась врешті з ланцюгів,
Життя подружнього
кайдани
Видзвонюють тужливий спів:
- В Піднебесся Високе полинь,
Відпочинь!
Хай Красне Сонце
приголубить, ,,
Не знатимеш душевних ран,
Вже не стурбує голос
грубий –
Домашній не знайде тиран.
Хай зів’яне печалі полин,
Відпочинь!
Увага наша
душу вийме,
Кайдани – болю вічний знак,
Суворі ланцюгів
обійми,
Кохати вміємо лиш так!
Хай тривоги розвіється тінь,
Відпочинь!
І хоч яке життя прекрасне -
Чекай з минулого
уклін:
Почути можеш час від часу
Сумних кайданів
ніжний дзвін…
Солодкий дзвін,
підступний зов…
Тож не підходь:
скуємо знов!
