Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.06.2016 22:12Психологія та стосунки
Про душу  Про волю  Про людину  
Спадок
00000
Для дорослих (18+)
© Галина Галіна

Спадок

24.

Випробування

Галина Галіна
Опубліковано 09.06.2016 / 36558

Не дуже я надіюся на те, що прочитавши чиїсь роздуми, змогли ви повністю себе змінити... Бо це – початок тільки. Обов’язкові перешкоди, як випробування ваше. Як визначити, чи засвоїли урок ви, якщо іспит не здали? Аналогічні ситуації, а може і сильніші, по силі вашого знання, – повинні датись вам. Саме тепер, а не раніше, коли тільки підводили до школи вас, – почалась практика. Теорія – найлегша. ЇЇ вивчити любому доступно, дитині розказати і почуватися професором можна. А в реаліях – що?

Чи приходить відразу розуміння того, що чимось заслуговуєте ви на образу? Коли не дуже ви уважні були до брата свого? І думали, що не свідомий він, тому дурний. Осуджувати думкою почали, коли він зло у всесвіт випускав... Не було тут усвідомлення, що це є ти так само. Сьогоднішній стан тіла нашого, яке потрібно нам зцілити.

Теперішній час важчий, ніж минулий. Тим більше, що присутні в нас програми наших звичних дій. Нашої реакції на зовнішній подразник. Цілі внутрішні можуть бути благородні – добру служити, та як з’єднати все в сьогоднішній наш день? Щоби на потім знову не відложити? І що робити, коли те, чого хотіли ви позбутися, переслідує? Хай сто разів ви розумієте, що є причина в вас... Та зовні не міняється нічого. Тоді повинні руки опуститися і скажете собі, що все – дурня, це не для вас, у вас своя є карма. Тож будете терпіти чи втікати. Бігати по колу знову.

Ви здогадалися вже, що саме зло – не ефемерне. Це жива суть, що хоче жити. Матір дозволила їй існувати для того, щоб діти її сильнішими були в боротьбі із нею. А хто тоді мав закаляти нас, щоб пам’ятали ми про те, що найсильніші? У подоланні тягот визначається розмір сили, яку в собі вміщаємо. Без боротьби не взнаємо, що може наше серце. А значить дух. Чим більше горе вам, тим більшу силу ви несете. Ніколи простір не давав нам непосильного завдання. Ми можемо звільнитися з знанням таким, якщо страх виженемо не природний. Тільки тривога за життя й здоров’я своє має залишитися. А слово лихе, чи приниження словесне, а чи зневага чиясь – від звірів може бути. Випробування ваше, яке простір допускає для вашої перевірки. Іспит, так би мовити.

Коли мить така спіткала вас, – уважні будьте. Саме сьогодні це важливо, як ніколи. Якщо внутрішня реакція ваша не співпадає із зовнішньою інертною поведінкою, як колись в подібних ситуаціях, то здали іспит ви. Такого більше не повториться. Якщо такий самий гнів побуяв вас в хвилину перевірки вашої, – тоді ви не змогли відразу. Треба вчитись далі. Бо зараз нота відповідної реакції мала би бути зменшена до половини мінімум. На зовнішню свою поведінку поки не зважайте. Емоції з вас виходять так, як звикли. Наразі слухати потрібно середину. Чи любите ви наше тіло хворе, а чи заражаєте знову його негативом через себе. Чи відмахнулися від того, що через вас сьогодні вирішується доля світу? Чому ж не взяли папірець і не спиталися себе, який вихід вам шукати, щоби спокійно стало? Бо пробували і не чули нічого? Що-будь пишіть, а далі питайтесь, чому саме таку річ ви написали. З цього починається ваш голос з серця.

Тепер трошки налякаю вас. Бо якщо у вас було бажання змінити погляди свої, то простір вас почув. І буде сам від нині вас вести таким шляхом, щоб закаляти ваше серце. Не просто це спочатку. Та добровільний шлях коротший, швидший, аніж примусовий. Однак, може мати в собі більше болю одноразового. То ж той момент в житті потрібно пережити, по-іншому не буде. Не допускайте думки, що все даремно, бо звірям тільки й того треба – запустити в серце ваше сумнів, тоді і сила, що відроджуватись почала, – знову зникне. Це також схема, доволі примітивна... Згадайте у житті всі ситуації, коли ви через розчарування відмовлялися від намірів своїх змінити щось на краще. Потім байдужими були... Зовсім, як у нашій державі. Тепер ніхто ні в кого вже не вірить, бо обпеклися довірою своєю. Ще маємо шанс. Для цього мусимо спершу здати іспит, бо для Землі це важливіше. Це – як зернятко посадити, а потім вже чекати, щоб виросло плодове дерево.

Чому, дивуєтеся, я хвилююся за це? Хочу вас попередити про те, що вас чекає. Скажу тільки, якщо раніше вас хтось міг руками бити, то зараз буде копати ногами...образно чи буквально. Якщо серце ваше зможе у теперішньому часі пробачити цю мить відразу, тоді готові ви.

Існує також інший варіант позбутися терпіння. Важливим в цьому випадку є ваше звільнення з ярма. Без сумнівів і страху перед новим життям. Щоб відстояти свою гідність і визначити пріоритети. Це теж прощення, але самого себе. Почати заново життя є набагато важче, ніж терпіти старе. Але у цьому іспит. Як вирватись з ярма чужого – думати і не боятись. Коли малюєте в думках нове життя щасливе без своєї прикрості, то вже розв’язуєте вузол. Буває і таке, що вже людину не врятувати, тоді ви не відповідаєте за це, – вона не хоче бути іншою. І слугує тільки тьмі. Тоді ваша місія перед нею виконана. Давали шанс. Тепер пробачте назавжди і забувайте лихо. Без неї далі йдіть, але рішучість взявши в допомогу...

Якщо достатня ваша віра у те, чого бажаєте і зможете здолати слабкість з чистим серцем, тоді такого більше не трапиться. Тільки не зробіть помилку показову, не почніть збирати гнів у серці. Кричати можете, як хочете, бо це не буде грати ролі ніякої, коли на серці тихо. Постійно треба думку лиш тримати, що тіло ми одне. І той, хто вас образив – лице ваше. Особливу силу буде мати, коли все не заслужено. Ви добровільно перенесли випробування, врятувавши тіло людське. Як сьогодні татари кримські за всю планету добровільну покуту несуть... Ми маємо їм бути вдячні за приклад терпимості заради думки своєї вільної.

Від кого чекати вам науки для перевірки нового усвідомлення? Не прийде до вас екзаменатор незнайомий. Це не рахується, якщо людина не близька вам. Навколо кожного із нас є люди, приставлені простором для того, щоб мали шанс пробачити ми їм образливі слова і дії, а потім себе врятували (не має значення лишились з нею чи пішли). Ступінь близькості такою має бути, щоб не могли забути ви людину ту, бо зв’язані життям. Це найболючіше і най необхідніше для вас, оскільки це ви заслужили для випробування вашої любові. Ви через них повинні вчитися любити всіх людей планети. Самих себе, – хороших, добрих, вірних, великодушних і щасливих... Це все залежить від тієї миті. Ціна не є така й велика. Спростили для нас, бо лінь людей пройняла. Легше відвернутись від того, хто хворіє злом, аніж відродити через нього віру у свою гідність...

Не закликаю я насильника терпіти. А тільки спочатку пробачити його вам треба. Тоді ідіть, якщо любові вже нема і страх перед життям новим поборений. Непотрібний більше вам, коли пробачили за слабкість через інфекцію у тілі. Йому дозволено було вас мучити, допоки це потрібно було для вашої науки. Якщо позбудетеся його до того, поки не пробачили, то все даремно було. На серці тоді тяжко буде завше, і образи своєї не забути вам. Потрібно знову шукати заміну для тієї ж цілі. Тільки тоді, коли спокійно вам і байдуже вже – є чи нема, тоді зв`язок ваш не важливий вже для світу вашого. Бо не зв’язані навічно ми тілами фізичними. Дружина ваша справжня чи чоловік міг в цьому житті і не втілитися. Як і для чого розставляються фігурки для нашого росту, – вищий рівень розуміння. Чоловік у вічності може чекати на вас, допоки ви ще трошки підростете духовно поряд з тією людиною, яка вчить прощати вас. Можливо, якщо вдасться вам у цьому житті, то і ваша половина з’явиться біля вас. Бо раніше ви могли б його травмувати. Бували випадки, коли в те саме тіло могла вселитися душа тієї самої індивідуальності, але вже з вищим рівнем усвідомлення. Коли міняються люди... Ви заслуговуєте вже на іншу половину, і простір підставляє обставини своїй дитині нові і тепліші... Заради одного вас може іншою країну зробити, якщо не злякаєтеся і не відступитесь від себе.

Буває так, що у безвиході ви. Не можете самі ви вузол розірвати з людиною, яка вас мучить. Через дітей, житло чи забезпечення матеріальне. Минуле могло поєднати вас колись... Подумайте, чому життя разом тримає вас, коли любові вже нема. У чому ціль вашого виховання. Тільки пробачивши душею один одного, ви зможете спокійно і щасливо жити. А доти буде мучити вас невдоволення. І головне у тому, що після того, як здасте іспит, причина для розриву з половиною своєю може зникнути. Бо бачити себе почнете зверху, а не очима земними. Як на клітини будете дивитися, що в плазмі змагаються між собою. Навіщо? Мабуть, щоб веселіше було звіряткам – і нашим, і вашим...  

Якщо сусіда свого ви пробачили, – те саме. Він для вашого зцілення бісився. Це вже писала... Та люди при читанні можуть увагу свою націлити на ті речі, що турбували їх у той момент. А важливіші, до яких не готові були раніше, не помітити. Земне прямолінійне бачення також важливе, бо це напрямок для вищого розуміння суті. Пробуйте провести аналіз всього побаченого вами у житті. Зв’яжіть усе з своїми заслугами у образному баченні, а потім вчіться розуміти енергетичні процеси, які супроводжують ту чи іншу подію. Тоді спроститься все. Виробиться нова звичка дивитися на речі. Самі тоді ви дивуватися почнете, чому спокійно вам всередині тоді, як інший сваритися хоче. Тільки легка посмішка з вас вийде, поблажлива і добра. Це диво будете спостерігати за собою, поки не звикнете. А потім чесноти нові не забаряться... І знову дивуватись будете новому собі, бо вільні.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.06.2016 Публіцистика / Політика та суспільство
Спадок (23)
15.06.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (25.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.07.2014 © ГАННА КОНАЗЮК / Політика та суспільство
Путлеролюбцям
04.02.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
ПОЛЮС ЗЛА
12.01.2014 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Українська толерантність, або хто робив Голодомор?
07.12.2013 © Тетяна Белімова / Політика та суспільство
Два Майдани – два серця України?
13.11.2013 © Оля Стасюк / Політика та суспільство
Фантазія на тему деморалізації українського суспільства
Психологія та стосунки Про людину
15.06.2016
Спадок (26.)
09.06.2016
Спадок (24.)
05.06.2016
Планування майбутнього
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 31  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
03.12.2011 © Т.Белімова
09.12.2010 © Тундра
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди