11.06.2016 00:07
для всіх
228
    
  2 | 2  
 © Котрась Із Вас

Дика вишня

То хмільна налита кров’ю вишня

з нотками хтонічного модерну.

Із землі сирої якось вийшла

і пішла вперед, пішла по тернам.

 

Виліпили во́ди в ґрунті з глини, 

звівши в глину всі кістки довкола, 

і відтоді зсипалися кпини:

не така, слабка, нікчемна, хвора.

 

Та вона була мов дика вишня

боса хай, та загрубіли п’яти, 

а кому здавалась в світі лишня, 

ті її і не змогли відтяти.

 

Хай і бідна, та собі достатня —

плач річок, земля, озер цистерни.

А як посягло на неї братнє, 

палко з себе рвала вени-терни.

 

Досі білі загрубілі руки

всі побиті тими шпичаками, 

досі пролітають-тануть звуки, 

звуки битви між вишень квітками.

 

В неї серце вільне та затишне, 

в ній приливами життя по венам.

Не скорчують браття тую вишню, 

бо корінням міцно вгризлась в землю.



24.05.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.06.2016 19:03  Тадм => © 

відчутно... пара суто технічних моментів потребує виправлення, а так чудово

 11.06.2016 11:20  Ліра => © 

Чудово! Зараз перечитую Ліну Костенко, одразу згадалися її "Гіркі черешні". У вас - трохи інше, про виживання. Я приміряла на себе - мені підходить! )))
********
Дівчино-вишенько, очі замріяні,
Юна тростинко, чому ж тобі тяжко?
Анну в тобі, а чи може Марію
Доля примхлива малює звитяжно?............
************
Ах, не втрималася. Написала вам присвяту. ))) Зараз викладу окремо. )))