Йду...
Я люблю тебе, сонце, що б`ється об мене промінням,
Я люблю тебе, небо, що громом лишає без слуху.
Я люблю тебе, світе, нехай і вдаряєш камінням,
Я люблю... Хоч від тебе щодня і втікаю щодуху.
Йду до річки, дивлюся і мрію: моє то, хоч висохле, море,
Йду до лісу, дивлюся і мрію: за ним-он і гори,
Йду до степу, дивлюся і мрію: такий він просторий...
Йду... Журюся... Цей світ більш мені не говорить.
