13.06.2016 23:28

для всіх

290

7 | 7

 © Каранда Галина

Слова-синоніми і буква закону

Розповідь одного керівника РЦСССДМ

Приїхав до нас на Полтавщину один переселенець з Луганщини. Із документів мав тільки паспорт ще радянського зразка. Як уже він умудрився чверть століття незалежності прожити фактично без громадянства, я не знаю. Але в 2011 році, певно, дбаючи про пенсію, таки затіяв був оформляти собі паспорт громадянина України. У рідному районі йому видають довідку, що в 1991 році він “дійсно мешкав в такому-то районі Луганської області”, тобто автоматично мав отримати громадянство. На що міграційна служба відповідає, що не може видати паспорт на основі цієї довідки, оскільки закон вимагає, аби було написано не “мешкав”, а “проживав”.

На цьому дядько плюнув і вирішив, що не дуже йому той паспорт і треба.

Та почалася війна, і він попав до нас. Тут уже до стінки приперло чоловіка конкретно: немає паспорта — немає довідки переселенця, немає ні державних виплат, ні допомоги від благодійних фондів. Рідний дядьків район під окупацією, довідку вже не перепишеш. А жити якось треба. Ох і намучилися ми з ним! Зверталися і до уповноваженого з прав людини, і до депутатів, і до юристів. Було з цього приводу аж два суди. Тяжко тягатися здоровому глузду з буквою закону. Зрештою суд постановив: “вважати слово “мешкав” у такій-то довідці словом “проживав””. На основі цього рішення міграційна служба таки видала нашому переселенцю український паспорт.

А ви кажете — синоніми...

Лубни, 13.06.2016