15.06.2016 19:49
для всіх
99
    
  1 | 2  
 © Марія Швед

Сталінські коробки

Радянщина змінила обличчя вулиць п’ятнадцяти республік. Потворність одноманітних сірих провулків вражала в різній мірі. В Україні та осередку всього пролетарського, інтернаціонального, Росії, законодавиці цієї безликої моди, вулички особливо пригнічували романтичні душі. 

Юнак, який тільки-но знайомиться із дійсністю, що так болюче відрізняється від дійсності під батьківським покровом, відкритий всьому новому, він шукає оригінальність у повсякденності. Що ж може порадувати його око, як не затишний паб, захований в глибині провулку, або арт-студія, яка все ще є дикістю у пострадянській країні, або крамничка із солодощами, розташована в будівлі двохсотрічної давнини. Адже так незвично, привабливо уявляти, стоячи біля прилавка, як два століття тому тут так само стояв денді, який зайшов за смаколиками для мамці! 

І ніщо так не вштовхує в нудну буденність, як неможливість хоча б іноді бачити навколо милу архітектуру. Сам вигляд «сталінок», «хрущовок», універсамів нахабно кричить про те, що вони такі однакові, непривабливі, гнітючі не через прагматизм їхніх, вибачте, архітекторів, а саме через намір зробити однаковими, непривабливими для долі, гнітючими кожного, несхожого на них, мешканця коробок кольору, що не має назви, радянського кольору… 



25.05.2016 18:36

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.06.2016 10:10  Каранда Галина => © 

коробки - то, звісно, погано. Але коли навіть коробки своєї немає - то значно гірше.

 16.06.2016 08:46  Тетяна Белімова => © 

Цікаві роздуми. Може бути початком чогось більшого))
Щасти!