Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.06.2016 09:53Психологія та стосунки
Про людину  Про душу  
Спадок
00000
Без обмежень
© Галина Галіна

Спадок

26.

Заздрість

Галина Галіна
Опубліковано 15.06.2016 / 36626

«Я нікому не заздрю», – якщо ви почули це з вуст якоїсь людини, то варто подумати, чому вона це сказала. Бо коли цього в когось нема, то і говорити про це вона не буде. Навіщо підтверджувати чиюсь віру у те, що і так не ваше? І чому підсвідомість наша хоче позбутися цієї вади? Мабуть знає щось таке, чого ми не усвідомили. Що це таке у об’ємному баченні?

Ми єдине тіло. Кожен з нас має у своєму житті те, з чим повинен справитися. Випадкових розстановок не буває. Ми йдемо із своїм багажем радостей чи болю. Якщо ви не зможете на сьогодні пережити втрату великої кількості грошей, то вас від них будуть оберігати. Щоб не було великої у вас біди, коли життя з вами буде бавитися контрастами. Ті люди, які можуть це пережити, можуть користуватися ними без надлишкового страху. Якщо ви зробили своїм пріоритетом матеріальні цінності, то життя і так це виправить. Буде таке, що не зможете поміняти за гроші. Бракувати може любові завжди, у морі заздрощів несвідомих будете купатися... А воно страшне...

Відомо, що наша реакція на щось – це енергія. Якщо вона нечиста, то це є негатив. Його ми випускаємо, коли бачимо, що має хтось таке, чого хотілося б нам і заздримо. Задумано це для зразку, чим може людина володіти – талантами, красою, любов’ю, достатком, здоров’ям, добротою чи щирим прощенням, якого всі бажають для спокою свого. А наші заздрощі спрямовують усе, чим володіє загальне тіло у інше русло. Заряджають чесноти і досягнення на протилежний – негативний заряд. Якщо красуня радує око і більше задоволення у всесвіті продукує, – собою тільки хмари чорні могла би розігнати, – то після заздрощів залишить після себе новий негатив. Тепер той вірус прилетить до вас і будете хворіти. Думати можете у прикрості: – Чому саме я, а не та відьма? Завше їй везе!

І знову не зможете цього пробачити їй. Тепер потрібно лікувати вас від нового невдоволення, яке могли би переробити через себе чистим відношенням – як допомогу просторові собою тіло загальне зцілити... Адже, через вас він заразився. Ваша заздрість знищила світло, яке могло світити, коли б ви думали про красиве дитя людське, як про надбання тіла нашого. Яке без зусиль надмірних собою світ рятує, і дякували б за це. Тоді помножилося б світло. Уроком вашим було випробування на любов до того, хто вам здається кращим, аніж ви. Сліпі ви. Не до зовнішності людей тягне, а до тих, хто пробачити і вислухати може без заздрощів. Тут справжня краса. Вічна. Нема тут обмеження вікового, бо тільки гарнішою людина може стати. Безсмертною. І після фізичної смерті про неї будуть згадувати з вдячністю і любов’ю.

Як справи в школі? Коли батьки говорять, що кращий той, хто вчиться ліпше? Чи бачать різницю у наставляннях своїх? На приклад звертають увагу дитини чи на чиюсь важливість більшу? Бо тут буде два різних наслідки. Може зразок бути, а може своя недооцінка, в результаті якої народиться заздрість до чиїхось звершень. Невірний шлях у формуванні відношення до світу може обрати дитина. По вашому шляху піти – по дорозі звинувачень і заздрощів. Тепер її рятувати повинні, говорячи що любите її всякою. І не важлива для любові оцінка в школі. Щоб віру в себе дитя ваше відродило. І заберіть з минулого образливі слова. Хай вільною нова людина буде...  

Хтось зміг у бізнесових ділах себе краще, аніж ви проявити? Повезло йому незаслужено... Якось так, здається вам. Бо вам би краще далося, щоби щасливі були. Заздрити почали. Тепер його можливості, які він міг і для допомоги комусь застосувати, перемінили полюс. Ви йому допомогли зарядити той заробіток для поклоніння темряві. Чорну енергію приклеїли до грошей, які самі по собі ні при чому. Це обмін енергіями між людьми. У нашому суспільстві він так виражається. І напрямок їх задаєте ви думкою своєю через заздрість. А потім звинувачуєте того, хто спочатку про таке і не мріяв, у злодіяннях. Чому йому довірив простір розпоряджатися статком більшим? Мабуть є сто причин, одної не буває. Це і випробування ваше для відношення до кожної людини, і його, і спосіб боротьби двох полюсів... А ще, – йому це не зашкодить так, як вам, при втраті. Хто вміє легко відпускати, той завжди має більше. Бо самі гроші для нього не є головною ціллю, а тільки дія. Перенаправлення потоків енергетичних – стимул, перевірка своїх можливостей. Таке закладено в програмі розвитку людини. Ось і всі складнощі. І нащо заздрити, якщо ви не потягнете на разі... Вам досвід би перебирати, а не світи губити. Бо розвиток людського тіла також через заздрість свою гальмуєте... Не даєте розвернутися знанням у вірному напрямку. Щоби ваш негатив переробити від заздрощів, ми творчі енергії свої затрачаємо для компенсації. Тому не маєте із чого ідею свою розвинути – для свого ж заробітку... Тільки страх і нерішучість харчують вас, в який перетворилась ваша заздрість.

Позаздрили чиємусь здоров’ю? А хто здоров’ям своїм з вами ділиться, коли хворієте ви? Мавпа з Африки? Та, ні – саме від здорової людини простір передає вам силу для поборення хвороби. Як у тілі вашому антитіла за це відповідають, так у нашому загальному – здорові люди на собі всіх хворих тягнуть. При чому, навіть не відаючи цього. Якщо такому ви позаздрили, то шкоди наробили усім нам. Приклеїли до нього негатив. Тепер до хворих полетить розчарування, депресія і смуток. А потім передасться негатив цей у паралельні світи. Звідти уже до нас в складнішій формі. Чекай тепер плодів від думки заздрісної своєї.

Засмучує вас те, що хтось більше, ніж ви знає чи вміє щось таке, що не під силу вам? Ви маєте повне право до нашого тіла приєднатися і досвід перейняти. Для усіх нас дається все через одну клітину. Як яблуньку прищеплюємо ми. Вам особисто далося таке, що не під силу нікому іншому. Витягайте з себе це, шукайте. Без вас не буде повного знання у тілі нашому. Проблема тільки у вірі вашій в себе і у лінивості...

Чиємусь спокою сімейному позаздрили ви? Тут просто. Ви не знаєте напевне, чи задоволені дві сторони всередині своїй. І якщо впевнені у цьому, – то не причина це для заздрощів. Бо це – спасіння нашої країни і ваше також. Не забувайте про повторення великого в малому. Якщо позаздрите чиємусь щастю, то і свого не дочекаєтеся. Бо світло, що з такої сім’ї полетіло в небо, ви перетворили на пітьму. І не буде чому до вас прилетіти, бо знищили ви нашу загальну радість своєю заздрістю. Тож радійте за них, щоби нащадки наші шанувати вміли люблячі один одного відносини. Прозрійте і приєднайтеся своєю радістю до них. Тоді і вам перепаде від брата і сестри...

Позаздрили чиєїсь безтурботності? Спочатку придивіться, до чого привело все це людину. Дух її спробуйте відчути. На очі увагу зверніть. Чи щасливі вони у безтурботності, чи потухли вже без цілі.

Не завше є таке, що зцілити дух вам вдасться без турбот. Так є, що вирости можливо тільки, тяготи буденні поборовши. Попробуй-но, застав себе пропащого любити, коли у тебе все гаразд, і уявити чиюсь біль тобі не сила. Серед багатіїв майже нема просто щасливих, бо їх може переслідувати і страх втрати, і заздрість людська. Саме її атака є найтяжчою. Бо не доступна їм щирість людська. І співчуття наше для них недосяжне. Навіщо нам губити тіло своє заздрістю? Ви наміри багатих, що готові іншим допомогти, також розбиваєте вщерть. Не вони погані, а ми такими їх могли відношенням своїм зробити. Не забувайте, що не обставини, а ви важливі. Ваше розуміння єдиного нашого тіла. Ваша пошана кожного, хто має роль у нашому земному спектаклі. Нехай покине наше тіло заздрість до себе самого.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.06.2016 Публіцистика / Психологія та стосунки
Спадок (25.)
15.06.2016 Проза / Роман
Паралелі (11.)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
13.04.2016 © Сліпокоєнко Роман / Історія
Червоний грим. Ким насправді були Холодноярівці
Психологія та стосунки Про душу
21.06.2016
Спадок (27.)
15.06.2016
Спадок (26.)
09.06.2016
Спадок (24.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 32  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Психологія та стосунки
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
06.01.2012 © Т. Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
11.12.2016 © Панін Олександр Миколайович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди