Перший день весни ще несміливий.
Він настав, неначе крадучись.
Боязко. Без квітів і без зливи,
Тільки небо більше, ніж колись.
Тільки промінь теплий, день ясніший.
Тільки вітерець - не вітрюган.
І повітря ніби стало більше,
І, як сніг, розтанула нудьга.
Березень! Я так тебе чекала,
Щоб надії соку зачерпнуть,
Так мені твого не вистачало
Поштовху прокинутись від сну.
Буде все: і розквіт, і буяння,
Поля й лісу жваві голоси.
Але починалося все зрання.
Непомітно. З березня краси.
Дрогобич, 01.03.2010
