Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.06.2016 13:37Оповідання
Мелодрама  Для дорослих  Про любов  Про життя і смерть  
30000
Без обмежень
© Босорканя Йовжівна

Вічність за життя

« Принимать ответственность за свои решения означает, что человек готов умереть за них. В этом мире, где смерть-охотник, нет маленьких или больших решений. Есть только те решения, которые мы делаем перед лицом нашей неминуемой смерти.»
Карлос Кастаньеда
Босорканя Йовжівна
Опубліковано 19.06.2016 / 36685

Що ви робите, коли вам погано на душі? Як вгамовуєте біль від страждань? 

Хтось плаче. Виплакуючи, разом зі сльозами, проблеми й негаразди. Хтось напивається. Топлячи своє горе в алкоголі. Намагаючись забути бодай на деякий час. Анна любила швидкість. Коли було гірко на душі вона сідала за кермо свого автомобіля, і втоплюючи педаль газу, гасала по пустим вулочкам нічного міста. 

Так було і цього разу. Анна їхала крізь грозу і сильну зливу намагаючись втекти. Від кого? Можливо від себе? Можливо від своїх спогадів? Вона мчала крізь дощ. Ніби намагаючись наздогнати блискавку, що спалахувала попереду в нічному небі. І здригалась від грому, якого боялась з дитинства.  

На очі навертались сльози, щоразу як з пам′яті виринало його обличчя. Антон. Гарний. Веселий і життєрадісний. Вони познайомились… Краще згадати все спочатку. 



А спочатку Анна була на Майдані. Вона, студентка, щодня приходила, щоб готувати їжу і допомагати всім чим зможе. 

Потім жахливі події на Інститутській. Весь той жах промайнув перед її очима, коли вона проїжджала чергове перехрестя. Поранені друзі, загиблі…Надія на краще майбутнє, а потім війна. 

Війна. Друзі, які пішли добровольцями захищати свою країну. Вона хотіла бути корисною, тому разом з іншими волонтерами збирала гроші, продукти, купляла амуніцію.  

Анна була серед тих, які привезли в їхню бригаду пристрої нічного бачення. Знайомство. Обмін номерами телефонів. Спілкування в інтернеті. 

Вона якось і не помітила, як щодня чекала бодай якоїсь звістки від Антона. Трьох таких жаданих слів: «Живий. Цілую. Кохаю.» 

А потім була коротка відпустка. Цілий тиждень разом. Море кохання. Мрії, плани. Вона фантазувала, що ось він демобілізується, вони одружаться… 

Не судилося. Один дзвінок зруйнував усе: 

- Привіт, Аню. У нас ротація. Я їду додому. – ЇЇ радості не було меж. Як і здивуванню після його наступних слів. – Я їду додому, до дружини. Так сталося, вона вагітна. Скоро народжуватиме. Вибач. Не телефонуй мені більше. Мені шкода. Прощавай. 

 

Тепер вона мчала на великій швидкості, намагаючись втекти від своїх спогадів. Намагаючись забути його, забути свої почуття до нього. А тихий голос, десь всередині, нашіптуючи, благав змншити швиткість, пригальмувати. Адже ж погана погода, вона плаче і добре не бачить дороги. Як би не було біди?.. 

Ще одне перехрестя. Поворот. Людина на дорозі. Скрип гальм. Слизька дорога… 

 

 

Пік. Пік. Пік. Відбивав сердечний ритм аппарат, вимальовуючи роботу серця на екрані. В палаті, на лікарняному ліжку лежала дівчина. 

Десь там, в коридорах лікарні, за неї хвилювалася і безперестанно молилася мама. Лікар спілкувався з батьком, озвучуючи йому невтішний прогноз. 

На підвіконні палати сидів Ангел. Він плакав, крізь сльози повторюючи: 

- Чому? Чому ти мене ніколи не слухалася? Ще з самого дитинства. Вперте дівчисько. Коли я просив тебе не довіряти Антону, ти не почула мого голосу. Я ж просив тебе пригальмувати, а ти ще дужче натискала педаль газу. Як я далі без тебе? Що ж мені тепер робити? Я не вберіг тебе… 


Годиною пізніше. Небесна Канцелярія. Хоча…В Бога немає ні часу, ні простору. 

Схвильований сумний Ангел стояв перед Всевишнім і зі сльозами просив чуда: 

- Прошу Тебе, даруй їй життя, Милосердний. 

- Ти знаєш, - долинув могутній голос з вишини Сонячного трону, - Вона зробила свій вибір. Вона не хотіла слухати твого голосу, твоїх порад. Прийшов її час. Адже кожна людина щосекунди приймає рішення. Робить вибір, що визначає її долю. Є мільярди варіантів, як складеться її життя і кожним прийнятим рішенням, саме людина визначає свій шлях, свій фатум. Вона зробила свій вибір, який привів її земнийшлях до кінця. Вона в Тунелі, по дорозі до Суду Справедливості. 

- Прошу, Всевишній. Дай їй ще один шанс. Ще одну можливість вибору. 

- Янголе, якщо я зроблю як ти просиш, то порушу гармонію світобудови. Для того, щоб щось отримати, треба щось віддати… 

- Я віддам свою вічність за ще одне земне життя для неї. Я віддам свої крила, тільки б вона знову жила і сміялася.. 

- Хм, ти готовий пожертвувати своїм існуванням заради людини?Заради цієї дівчини?! - Бог ненадовго задумався. - Приймаю. Одна вічність за два земні життя – для неї і для тебе. У вас буде ще один шанс, не прогавте його. 


Анна прийшла до тями в лікарняній палаті. Поруч стояв лікар і дивився на неї з таємничим сяйвом в блакитних, ніби прозорих, очах. 

- Доброго дня. З поверненням до життя. Мене звати Габрієль. Я ваш новий лікар. Тепер з вами все буде добре… 


Ангел, упавший з Небес. Ангел обмінявший святість і вічне життя, задля спасіння однієї людини. 

Чи правильний його вибір? Як далі складатимться її життя? Який вибір вона зробить в наступнй раз? Хто знає? 

Але Він буде поруч. Все її земне життя. І після нього. Вічність. Бо Ангели також вміють любити… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.06.2016 Проза / Оповідання
Останній крок
19.06.2016 Проза / Оповідання
Мамина молитва
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Оповідання Про життя і смерть
21.06.2016
Страшний діагноз
19.06.2016
Вічність за життя
17.03.2016 © Улько Сергій
Темний. Матір
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 64  Коментарів: 17
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.06.2016 10:38  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую. Прози я не покидаю. Просто зараз не можу писати. Маю деякі особисті проблеми. Є задум. Є уривки історії в голові, але скласти їхдо купи ніяк не можу. Голова забита іншим. Але я обов`яково його напишу. І, скоріш за все це буде більш ніж оповідання. У моїй уяві дуже цікаві уривки, але як їх поєднати? Чекаю натхнення і все буде.)) 

 23.06.2016 09:48  Тетяна Белімова для © ... 

Ніби міні-сценарій до фільму)) Так легко Вам дається проза! Не лишайте! Розвивайте своє уміння.
Я весною почула дуже мудру фразу про вміння прозаїка. Хочу переказати її Вам. Раптом надасться?
"Проза схожа на інструмент, скажімо, піаніно. Чим більше прозаїк буде грати на своєму інструменті - тим вищою буде його вправність і майстерність"... 

 19.06.2016 19:45  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую за пораду. Обожнюю читати, а в останній час нічого цікавого не траплялося. Почну читати вже сьогодні)) 

 19.06.2016 19:38  Панін Олександр Мико... для © ... 

З появою інтернету провінції не існує, Бердника варто почати читати з роману "Чорний корсар". 

 19.06.2016 19:25  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Вибачайте темноту провінційну, але Олеся Бердника не читала. Дякую, що згадали про нього. Я обов`язково почитаю. Треба розширювати світогляд. 

 19.06.2016 19:19  Панін Олександр Мико... для © ... 

Ви маєте рацію, але я послуговусь світами великого Олеся Бердника, в нього світогляд - козаки, Прикарпаття - Закарпаття, з Чорною Грамотою та Вином Невмирущості. 

 19.06.2016 19:10  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Якщо вірити в реінкарнацію, то вони просто на різних ланках Колеса Сансари. Але Деміург змилувався і в кінці кінців помістив їх в однакові умови, давши шанс на взаємне досягнення Нірвани)) 

 19.06.2016 18:38  Панін Олександр Мико... для © ... 

Здається, що Ангел і Дівчина вже йдуть віки у різних втіленнях один одному назустріч, через препони.

 19.06.2016 15:57  Каранда Галина для © ... 

розумно) 

 19.06.2016 15:55  © ... для Каранда Галина 

Хорошого потрошку, щось треба і на потім відкласти))) 

 19.06.2016 15:40  Каранда Галина для © ... 

несіть сюди)))))))))) 

 19.06.2016 15:37  © ... для Ольга Моцебекер 

Отак сюжет звалився)) Ангели були, ще в задумі демони, але з ними складно)) 

 19.06.2016 15:36  © ... для Каранда Галина 

Так, вірші теж моментами пишу. Деякі хуліганські і закарпатською.))) На Фейсбуку виставляю)) 

 19.06.2016 15:14  Ольга Моцебекер для © ... 

Цікавий задум, сподобалася розповідь-легенда Ваша з поєднанням-переплетінням реального й небесного світів. Оптимістичне закінчення теж до вподоби мені. 

 19.06.2016 15:08  Каранда Галина для © ... 

) я теж не філолог, так що норм))))))
сюжети мені сподобалися, всі три.
а вірші пишете? 

 19.06.2016 15:05  © ... для Каранда Галина 

Я признатися, економіст, а не філолог. Трошки важкувато буває. Можливо і роблю помилки. Вибачайте.
Пишу ж на емоції, не знаю звідки береться, просто з`являється сюжет, ніби серія фільму, і все.
Дякую вам за поради. Буду старатися більш правильно писати.. 

 19.06.2016 15:01  Каранда Галина для © ... 

подобається, як Ви, Валю, прив’язуєте реальне сьогодення до фантистого вічного.
пунктуацію трохи вичитайте, бо трохи зачіпалася за неї... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
01.04.2012 © Каранда Галина
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
20.03.2015 © Вікторія Легль
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди