Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.06.2016 13:57Оповідання
Драма  Про війну  Про родину  
Мамина молитва
40010
Без обмежень
© Босорканя Йовжівна

Мамина молитва

Босорканя Йовжівна
Опубліковано 19.06.2016 / 36686

Вона вийшла заміж рано, ще не закінчивши навчання. Велике кохання. Кохання всього її життя. Та все ж, довчившись, Вона стала вчителем, а Він... Він вибрав для себе професію, про яку мріяв з дитинства – військовий, офіцер. 

 

В його сім′ї всі були військові. Починаючи з дідуся, який загинув на фронті, ще в далекому 44-му році. Тож він навіть і не думав про щось інше, тільки військовий. Він так пишався своєю професією, Пишався, що продовжує родинну справу. 

 

 

 

Афганістан. Сльози і благання. Вона просила його не їхати. Просила залишитись ради їхнього, ще ненародженого сина. 

Та він поїхав. Не міг не поїхати, такий наказ. Він просто не міг залишити своїх хлопців, вони ж молоді, не обстріляні. Поїхав туди. В саме пекло. А через три місяці у двері її квартири постукали. 

 

 

Молодий хлопець у військовій формі передав «похоронку». Втрачаючи свідомість вона уривками чула його слова: 

 

 

- Він врятував життя всім своїм підопічним…він врятував мене…ваш чоловік герой… 

 

 

В той же день вона народила сина - Богдана. Отак і є у житті – життя і смерть, завжди поруч. 

 

 

Син був світлом її життя. Вона більше не вийшла заміж і всю себе віддавала йому. А коли Богдан підріс, то вирішив, так само як батько стати військовим. Вона протестувала, сварилась, вмовляла, але марно. 

 

 

- Мамо, я так вирішив. Це саме те чого я хочу в житті. Не хвилюйся. Ми ж живемо в мирній країні. Все буде добре. 

 

 

Все насправді було добре. Богдан служив і був хорошим офіцером, якого поважали і солдати, і командири. Але… спочатку Крим, потім війна на Сході. 

 

 

Того дня вона дивилась, як завжди, новини, зі страхом слухаючи про те, що робилось на Донбасі. Дзвінок. 

 

 

- Привіт, мам. Я їду на Схід. Куди саме сказати не можу. 

 

 

І знову сльози й благання: «Залишайся сину. Не їдь. Як я без тебе?...» 

 

 

- Все буде добре. Я повернусь. Побачиш. Ти ж знаєш, я не зможу покинути своїх хлопців, я їхній командир, куди вони без мене…Люблю тебе мам! – і зв′зок перервався. 

 

 

Щоденні очікування дзвінка. Молитви. Безсонні ночі. Допомога волонтерам. Знову молитви. І страшний, такий болючий дзвінок: 

- Ваш син серед пропавших без вісти… Найімовірніше загинув… Тіло бачив товариш… Здайте зразки ДНК… 

Вона слухала голос в слухавці і майже нічого не чула, якась прострація, недовіра. Ні, не може бути. Мій Богдан живий. Її материнське серце ніяк не вірило сказаному. Він живий. Вона б відчула, якби її син загинув. Вона б знала. Він живий. 

 

 

Молитви й надія. Молитви й віра. Молитви й вся материнська любов. Вона молилася і вдень, і вночі. Так щодня. Пів року. 

Вона вже почала втрачати віру, як одного разу задзвонив домофон. А там. Там голос її сина: «Привіт, мам! Я живий. Я вернувся…» 

 

 

Щастя. Безмежне материнське щастя зі сльозами радості на очах. Обійми, цілунки. Їй не вірилось в це щастя. Вона знала. Вона дочекалася. 

 

 

 

- А знаєш мам, - після всього, коли Богдан сидів на кухні, а мама метушилася, як завжди біля плити, - це ти мене врятувала. 

Я був тяжко поранений і втрачаючи свідомість, я бачив тебе, ти молилася біля маленького іконостасу. Цей образ допоміг мені втриматись в цьому світі. Мене вже хотіли вести до моргу з іншими двухсотими, коли зрозуміли, що я живий. Потім декілька днів я боровся за життя і весь цей час зі мною був твій образ, а ти молилася. І я розумів, що мушу до тебе повернутись. 

Потім важка реабілітація, через поранення в голову я не міг згадати: хто я? Але весь цей час ти мені снилася, в молитві біля іконостасу. Саме цей сон і допоміг мені встати на ноги. Я знав, що ти мене чекаєш. 

 

 

Вона, взявши сина за руку повела його в свою кімнату, де на столику був організований маленький іконостас. 

Богдан міцно обійняв матір і зі сльозами на очах, пошепки сказав: «Я люблю тебе мамо. Дякую, що ти в мене є» 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.06.2016 Проза / Оповідання
Вічність за життя
20.06.2016 Поезії / Гумореска
Ода автомобільна, пофігістична...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Оповідання Про родину
26.10.2016 © роман-мтт
Інстинкт білійця (фантастично)
19.06.2016
Мамина молитва
11.12.2015 © Сергій Петрович Мошенський
Святвечір
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.4 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+0+0+1+0)
Переглядів: 78  Коментарів: 11
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.06.2016 10:43  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую за коментар. Надіюся, що мої твори приходять до мене саме задля того, щоб комусь дати надію, віру і допомогти повірити в любов.
Воно якось само приходить, само пишеться (ніколи суттєво не правлю робіт), а тому, можливо, десь там вище очуть, щоб я донесла в них якусь ідею чи допомогла комусь. Надіюсь на це... 

 23.06.2016 09:50  Тетяна Белімова для © ... 

Дуже гарний світлий твір! Читати такий треба кожному воїнові - для віри в перемогу і повернення додому живим! 

 19.06.2016 19:40  Панін Олександр Мико... для © ... 

З демонами складно, головне дотримуватись правил творчої безпеки, але як людина саме творча, Ви їх порушували. порушуєте і будете надалі. Така вже доля тих, хто пише на містичну тему. 

 19.06.2016 19:24  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Ой,як ви праві. Моя доброта мене й погубить. Як сказала мені колись на вулиці гадалка:"Ви у Бога щасливі, а від людей страждаєте".
Надіюсь справитись з демонами, перш за все зі своїми особистими)) 

 19.06.2016 19:12  Панін Олександр Мико... для © ... 

Ви не можете бути абсолютно білою, бо вдача дуже непроста, але те, що надзвичайно добра і вже мали з цим проблеми, то є очевидне.
З демонами дуже складно, з демоницями й поготів. але Ви впораєтесь. 

 19.06.2016 19:07  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую. Хм, Біла Відьма. В цьому щось є)) 

 19.06.2016 19:06  © ... для Галина Галіна 

Дякую)
Не очікувала, що мене так позитивно оцінять. Це одні з перших моїх нарисів. Дякую. 

 19.06.2016 18:43  Панін Олександр Мико... для © ... 

Чудово, Ви - світла людина. 

 19.06.2016 18:34  Галина Галіна для © ... 

Боліло, коли читала. Безцінний твір. З повагою, Г 

 19.06.2016 15:02  © ... для Ольга Моцебекер 

Дякую. 

 19.06.2016 14:56  Ольга Моцебекер для © ... 

Життєво, правдиво. Так, материнська молитва має велику силу, береже. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
03.12.2011 © Т.Белімова
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди