19.06.2016 19:29
18+
134
    
  4 | 4  
 © Олександра

Мовчу

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

А я мовчу. Про що? Мовчу про тебе. 

Ти ж - десь далеко. З хвилею ти зник. 

Я ж лиш хотіла трохи більше неба. 

І просто більш не чути весь цей крик. 


Кохав? Хто зна. Напевно, я - не знаю. 

Можливо - так. А, може, зовсім ні. 

Горить, болить в мені. Ще відчуваю. 

А всі слова лишаються німі. 


А ти ж не знаєш. Я ж-бо і чекала. 

Сльозу пустила лиш тоді, як зник. 

Весна всім щиро у вікні співала,  

А я лиш чула безнадійний крик. 


Змінилась? - так. Життя ж перевернуло. 

Думки і вчинки - зараз вже не ті. 

Я вже згоріла. Зтліла й - не забула. 

Сховавши шматки попелу в тіні. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.06.2016 20:47  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш на надриві.
А настрої песимістичні нехай минають. Як і події, що їх спричинили.