Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.06.2016 16:04Оповідання
Драма  Про життя і смерть  Про друзів  
41000
Без обмежень
© Босорканя Йовжівна

Страшний діагноз

Моїй подрузі,
яка бореться з страшною хворобою...
Босорканя Йовжівна
Опубліковано 21.06.2016 / 36711

«У вас рак. Друга стадія. Оперувати не бажано. Тільки лікування. Пройдете променеву, а потім хіміотерапію, а там побачимо. І, що вони там побачать?» - розповідала Аня сидячи за столом на кухні.


«Я не хочу помирати!!!» - ще й досі звучать її слова в моїй голові, віддаючи болем у серці. А також наші з подругою намагання переконати її, що то все буде добре. Все лікується. Що треба надіятись, вірити і лікуватися. Наші багатогодинні вмовляння.

Ніби мантру ти повторюєш одне і те ж – вмовляєш, вмовляєш, вмовляєш людину доти, доки вона сама не почне вірити у твої слова. Все буде добре...Все буде добре... Ти вмовляєш її, доки не помітиш, що в очах людини, які до цього були повні страху, не з′явилась краплинка надії.

Знаєте, я дивилась на неї і не розуміла: Чому? Чому деяким людям в житті випадає стільки випробувань? Що вони такого поганого зробили у минулому житті, щоб так спаскудити свою карму?

Я дивилась на неї і не могла дійняти віри: Чому ця чудова жінка, сорока з хвостиком років, мала пройти стільки випробувань?

Вона, яка вже в дитинстві зрозуміла, що таке страждання. Адже батьки після розлучення вирішили влаштовувати особисте життя і віддали її в сиротинець. Вона, яка посивіла в десять років. Яка голодувала (отакий-то радянський сиротинець). Вона, що неодноразово втікала звідти, бо було вже не сила. І врешті-решт мати забрала її до дому.

Вона, яка пізніше потерпала від насилля чоловіка. І після того, як він мало не вбив її - залишила його, забравши чотирьох дітей.

Вона, яка самостійно, без жодної допомоги, підіймала своїх дітей. Яка голодувала, тільки щоб вони були ситі. Яка працювала майже цілодобово, віддаючи їм все, що тільки могла, виховавши чудових людей. І, Слава Богу, що її діти розуміють її жертви.

А зараз, коли вже життя потрошку почало стабілізуватись цей страшний діагноз. І знову треба боротись. Знаходити десь кошти на лікування, бо вона ж хоче жити. Вона ж мати чотирьох дітей і бабуня одного внука.

І хоч діти й допомагають, хоч допомагають всі рідні й друзі, але цього замало. Адже, при нашій безкоштовній медицині, лікування вартує дуже дорого.

Медицина звичайно безкоштовна, але тільки для вибраних. В наших лікарнях є безкоштовні ліки, але вони для еліти. Вони, нажаль, для сильних світу цього.

Я колись спостерігала таку ситуацію, коли досить заможного, але при цьому впливового пацієнта лікували безкоштовно. Всі необхідні ліки йому приносив мало не головний лікар. При цьому в сусідній з ним палаті знаходився досить бідний чоловік, якого виписали достроково, бо не мав коштів купити собі необхідні ліки. Його виписали, бо навіщо буде займати місце?

Та Аня бореться зі своєю недугою. Вона розуміє, що потрібна своїм дітям і внукові. Вона розуміє, що потрібна нам, своїм друзям. Це справжнє джерело упевненості і віри, що все буде добре.

Для прикладу, якось на днях зателефонувала їй, спитати як справи, а у відповідь:

«Та, все нормально. От хоч якийсь позитив від тої хімії – я курити перестала. А зараз оце йду від доньки старшої. Вона мені манікюр робила. Гарно вийшло. Можна хоч на побачення йти. Оце від хімії волосся, правда, випало. Але це ж не проблема? Можна ж і без волосся. Я оце хустку нову купила, гарно пов′яжу і все. Красуня!»


Надія. Вона і справді помирає останньою. Віра. Вона і справді здатна творити чудеса. Любов. Це те джерело енергії, яке дає сили вірити і надіятись...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.06.2016 Поезії / Гумореска
Ода автомобільна, пофігістична...
22.06.2016 Поезії / Вірш
День пам`яті
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Оповідання Про друзів
02.12.2016 © Арсеній Троян
Сан Санич
21.06.2016
Страшний діагноз
20.12.2015 © Райан Ріенер
Інгулець 13
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.8 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+1+0+0+0)
Переглядів: 72  Коментарів: 11
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.07.2016 19:04  © ... для Олена Яворова 

Ми всі молимося за її видужання. Я вірю в те, що все буде добре. Має бути)) 

 03.07.2016 22:59  Олена Яворова для © ... 

Пронизана сумом історія, у кінці якої все ж майорить промінчик світла. А як воно буде, що воно буде... не відає ніхто. 

 22.06.2016 12:09  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую вам за добрі слова. Писала як відчувала. Надіюсь комусь допоможе. Для цього й пишу.. 

 22.06.2016 09:24  Тетяна Белімова для © ... 

Потрібний багатьом твір. Ті, хто опинився у подібній ситуації, потребують слів підтримки як ніколи. Можливо, комусь стане легше дихати і жити від Ваших слів. 

 21.06.2016 22:18  Панін Олександр Мико... для © ... 

Так, це тяжко і страшно. До того ж, Ви яскраво і болюче усе переживаєте, приймаєте на себе значну частину страждань, розділяєте із людиною її горе, така вже Ваша путь.
Успіхів вам і гараздів. 

 21.06.2016 21:11  © ... для Галина Галіна 

Дякую)) За коментар, за чудові слова...Дякую)) 

 21.06.2016 19:34  Галина Галіна для © ... 

За все страждання їй Бог дав таких друзів, як ви. Співчуваю разом з вами сильній жінці. Хай розвидниться. 

 21.06.2016 19:11  © ... для Ольга Моцебекер 

Дякую за коментар.
Я намагаюсь в своїх оповіданнях нести людям саме ці три почуття. Може комусь подарувати надію, когось підтримати у його вірі, а когось, можливо, надихнути на любов.
Дуже надіюсь, що це в мене, хоч трошечки, виходить. Хочеться, щоб читач задумався над життям.. 

 21.06.2016 18:53  Ольга Моцебекер для © ... 

Згідна, твір важкий емоціййно. Але дуже вірна суть у закінченні оповідання: "...Віра. Вона і справді здатна творити чудеса. Любов. Це те джерело енергії, яке дає сили вірити і надіятись..." 

 21.06.2016 17:13  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Написано декілька місяців тому, якраз на початку, коли ми дізналися. Тому і емоційно, мабуть. Я так відчувала. Та і зараз відчуваю... 

 21.06.2016 17:06  Панін Олександр Мико... для © ... 

Важкий твір, але написано з любов`ю, від душі і від серця. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
01.04.2012 © Каранда Галина
22.12.2012 © Каранда Галина
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди