Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.06.2016 23:06Повість
 
Випробування
30000
З дозволу батьків
© Босорканя Йовжівна

Випробування

Глава перша

Легенда

"Він заприсягся перед богомм, що цілком
знищить людину; тому, якщо може, він мусить дотримати своєї обітниці. Янголи, вочевидь,не можуть порушувати своїх присяг. А люди присягають ім`ям Господнім щоденно, не маючи ані найменшого наміру дотримувати обіцянок.
Марія Кореллі "Спокута Сатани"
Босорканя Йовжівна
Опубліковано 23.06.2016 / 36738

Бібліотека, оформлена старовинному стилі початку XIX століття. Меблі червоного дерева. На полицях, які займають майже всі стіни кімнати – тисячі книг, написаних різними мовами. Робочий стіл біля одного з вікон, завалений кіпою паперів та пергаментних сувоїв. На одному з кутів столу досить велика кіпа паперів на вершині якої, мов на троні, сидить срібна змія з смарагдовими очима – прес -пап′є. Справа від столу, біля величезного каміну, розмістились шкіряний диван і крісла.

В одному з крісел сидів чоловік. Він про щось думав, збовтуючи коньяк в бокалі. Чоловік настільки задумався, що здавалось навіть не розуміє, де знаходиться, і що робить.

Він був прекрасний, мов янгол. Цю красу, мабуть, не зміг би описати жоден поет. І жоден художник, не зміг би передати в портреті, всі тонкощі його образу. Темноволосий ангел, з такими ж темними, ніби палаючими чорним вогнем, очима. Дивлячись у які, людина починала відчувати страх і, при цьому, якийсь дивний магнетизм.

Погляд чоловіка був сумним. Про такий кажуть, що він несе в собі сум усього людства. А може не тільки людства? Може й всього Всесвіту?

Чоловік повернув голову і подивився на вогонь, що палав в каміні. «Геєна Вогняна, » - подумав він, посміхнувшись кутиком губ, ставши при цьому ще прекраснішим, тією зловісною красою, що наводила страх і благоговіння на тих хто бачив її.

При цій його думці, вогонь в каміні запалав ще дужче, а невідомо звідки, мов із нетрів землі, почувся людський крик, благання, стогони.

Так, це був він – Люцифер, син Ранка. Князь Темряви. Син Ранка. Ранка, який дає надію на світло. Він, ім′я якого в перекладі означає «той, що несе світло», став Князем Темряви. Парадокс.

«А все через людину. Все через його клятву Богу: довіку спокушати її. Через слабкість людей і їхнє небажання відмовитись від пороків.» - Саме проце він, вже вкотре, думав припалюючи ароматну сигару і тонучи в клубах диму.

Ця думка мучила його тисячі років. Мільярди людей було від створення світу, і одиниці, які відмовлялись від спокус пропонованих Сатаною, здобуваючи своєю стійкістю святість і життя вічне в Раю. А що ж до нього, то вони здобували краплинку його поваги і вдячності, а також наближали його до розуміння мотивів Всевишнього при їх створенні.

Тоді, тисячоліття тому, на самому початку Божественного Творення, він ніяк не міг зрозуміти, для чого Богу знадобились ці створіння. Адже вони були слабкі, перш за все духовно. Вони з першого ж дня сумнівались у Божественній волі. Вони не слухались Його. І саме тому, він, улюблений ангел Всевишнього, вирішив довести людську недосконалість.

Парі. Богу теж буває нудно, і так він теж не проти укласти парі.

Вони домовились, якщо людина послухається волі Бога і вистоїть у спокусі, то він, Люцифер, вклониться їй і прийме її як рівну собі. Але, якщо йому все ж вдасться довести людську слабкість і неслуняність, то вони будуть знищені і забуті навіки.

Він виграв це парі. Але, в останню мить, Всевишній змінив умови. Бог постановив вигнати людей із Раю. Він погодився на цю угоду. Якби ж він знав? Признатись чесно, він не вірив у свій успіх, адже людина все таки створена на Божу подобу. Не вірив, що так легко вмовить Єву, скуштувати із забороненого дерева плід. А вона ще й чоловіку віддала, все було так просто…

Після своєї перемоги він почав вимагати у Всевишнього виконати першочергові умови парі і знищити людину. Але договір було укладено і Бог не поступався.

Господь вигнав людину із Раю. З цього все й почалося. Тисячоліття вже пройшли, і хто знає скільки ще попереду?

Цього дня Люцифер поклявся, що ніколи не залишить людину у спокої. Він доведе Творцю, якою нікчемною та є. Доведе її недосконалість.


Навіть сьогодні, тисячі років по тому, він, сидячи в бібліотеці старовинного будинку, в точності пам′ятав слова, що долинули з висоти Сонячного трону:

- Люцифер, син Ранка, я приймаю твою клятву. Та укладаю з тобою наступну угоду. Ти житимеш серед людей. Я виганяю тебе з Раю. Твоєю сутністю стане спокушати людину, опускаючи її на саме дно розпусти і пороку. Ти не зможеш відмовитись від цього, як і не зможеш повернутися до Раю, доки не розумієш глибини мого замислу при створенні людини. З кожною особою, яка відмовлятиме тобі і відрікатиметься від тебе, ти будеш отримувати частинку знання і розуміння цього великого задуму. Але кожна людина, яка підкорятиметься тобі, яка піддасться спокусі, віддалятиме тебе від цієї таємниці. Ти зможеш повернутись до Раю, коли по всій землі не залишиться людини, яка підвладна спокусам і порокам. Така моя постанова тобі. Нехай буде так.

Згадавши ці слова і сильно розгнівавшись, Сатана, піднявшись з крісла, викинув сигару у вогонь. Поставив пустий бокал на полицю поруч. «І коли він встиг його випити? Навіть і не помітив?»-Він сперся руками на камінну полицю і поклавши на них голову, подивився на палаючий вогонь.

- Мені ніколи цього не досягти. Люди ніколи добровільно не позбудуться своїх пороків. Їм подобається гріх і розпуста. З кожним століттям, вони все більше занурюються в них. А я так надіявся. Спочатку на Ісуса, а потім на Магомета.

Хм, Бог навіть Сина свого не пошкодував, відправив для їхнього спасіння. А вони його вбили. Так, потім вони почали наслідувати його вчення, але ж нічого в їхній сутності це не змінило. Люди ходять в церкви, моляться, але й надалі ненавидять один одного, грішать. Вони ніби слухають Боже Слово, але не чують його. Мов глухі. Смішно, але я, той якого вони вважаюь втіленням зла і всього безбожного, вірю в Господа більше, ніж вони самі. Я ж не просто вірю, я знаю.

Найбільша іронія в тому, що саме моє призначення, занурюючи їх у вир гріха і розпусти, виявляти найкращих та карати найгірших. Саме пройшовши через спокуси Диявола вони здобувають святість і вічне життя. А я…я отримую свою частку знання, за допомогою якого повернусь додому. Я і мої ангели. Ті, які пішли за мною. Ті, яких людина називає – демонами.

Все так заплутано. Протиріччя суть нашого існування. Вже тисячі років так – з моменту створення людини.


Плім. Плім. Почулось з під кіпи паперів на робочому столі. Підійшовши до столу він відшукав і взяв до рук мобільний телефон. О так, життя між людьми змушує пристосовуватись, бути в курсі технологічного і соціального розвитку. Ну а що? Досить зручний вид зв`язку.

Подивившись на мобільний, побачив як на екрані висвітилось «Бельфегор» та натиснувши на екрані прийом дзвінка, відповів:

- Алло, слухаю.

- Алло, Ваша Світлість. Маю до Вас повідомлення. Демон нижнього рівня, що приставлений до людини, повідомляє про нового клієнта. Це молодий хлопчина, досить добрий і ввічливий, але є один момент – він не вірить ні в Бога, ні в Диявола. Потрібно діяти. На такі операції потрібен ваш дозвіл. Отож, чекаєм інструкцій.

Йому було нудно, він так давно сам особисто ніким не займався. Адже в сучасності не було тих, які достойні його уваги. Тих, які не піддадуться спокусам вже за годину чи день. А може самому спробувати? Хоч розважиться. А може щось з того і вийде?

- Відправ мені особову справу хлопця електронкою. Я сам ним займусь.

- Але ж це простий, нічим не цікавий хлопчина?

- Мої накази не обговорюються.Я сам ним займусь. Мені нудно. Треба розвіятись. – Князь завершив дзвінок і підійшов до французького вікна, з якого був вихід на терасу.

За вікном бушувала непогода. Страшенна гроза, злива, і нещадні завивання вітру. Гра почалася. Хто вийде з неї переможцем? А може обидва? Він знову посміхнувся своєю зловісною посмішкою і повернувшись, пішов шукати ноутбук забутий десь під кіпою сувоїв…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.06.2016 Поезії / Вірш
День пам`яті
28.06.2016 Проза / Повість
Випробування (Глава друга)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Повість
30.06.2016
Випробування (Глава третя)
23.06.2016
Випробування (Глава перша)
22.06.2016 © Галина Галіна
Подорож до Єгипту (2.)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 58  Коментарів: 21
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.07.2016 08:39  Улько Сергій для © ... 

О так, знайомі відчуття. 

 07.07.2016 21:31  © ... для Улько Сергій 

Нє, засинаю я добре. Деколи.А от уявіть мої сни)). Жаль зранку не пам`ятаю всього, бо сценарії до фільмів деколи можна писати.Може тому телевізор рідко дивлюсь, мені свого досить)) 

 04.07.2016 19:18  Улько Сергій для © ... 

Мабуть Вам нелегко засинати? Всі ці образи, постійні думки, екшн в голові? 

 03.07.2016 21:13  © ... для Улько Сергій 

Дякую вам)) Насправді я їх не придумовую. До мене просто приходять образи - ніби уривки фільму, от і все. Проблема в тому, що деколи я не вмію гарно й точно описати ці кадри. В моїй уяві вони більш яскраві.)) 

 03.07.2016 17:55  Улько Сергій для © ... 

Синоніми - не головне. Головне, що у Вас дуже гарно виходить придумувати образи, дії і все таке. Я по-доброму заздрю :-) 

 03.07.2016 11:30  © ... для Улько Сергій 

Дякую за коментар. Так, з синонімами в мене проблемка.)) Маюзамалий досвід в написанні творів, тому поки що важкувато слідкуати за своєю мовою. Але поступово вичитуватиму і виправлятиму. 

 02.07.2016 13:20  Улько Сергій для © ... 

Початок страшенно зацікавив. Сюжет теж на місці. Як любитель таких тем напишу, що повинен вийти чудовий твір. Але побільше синонімів. :-) 

 24.06.2016 21:29  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую. Добре, коли є кому порадити. в реальному житті таких не маю тільки отут.))
Мені здається вже трошки підім`яв. Ходжу така трошки на своїй хвилі. В голові вир думок і образів, які важко скласти до купи. Добре, що я у відпустці, а то на роботі мені голова конче потрібна)).
Дякую щиро за всі поради)) 

 24.06.2016 18:28  Панін Олександр Мико... для © ... 

Дивіться тільки, щоб твір не підім`яв, знаю з власного досвіду. 

 24.06.2016 18:16  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую, за підтримку і коментар. Не могла я не згадати про пана Д., адже картинка в бібліотеці мені три дня з голови не виходила. Навіть снилася. Значить, я мала про нього написати. Так потрібно. Для чого? Не знаю

Все, що зараз зі мною відбувається - дуже дивно. Я почала писати масивний твір. Я, яка в школі ненавиділа писати твори. Парадокс нашого існування.

Ще два місяці тому, якби мені хтось сказав про таке я б перевірила в нього температуру і посміялася. Дивно все))

 24.06.2016 17:46  Панін Олександр Мико... для © ... 

Починаючи новий твір, усі ми дилетанти, в якійсь мірі.
Коли пишеш містичний твір, збігається уся містична дрібнота
і починає активно заважати, тому що дуже капосна.
Ви згадуєте пана Д., це відповідальний крок. потрібно терпіння,
сюжет складається потроху в таких випадках... 

 24.06.2016 10:04  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую вам за ваші поради. А то чесно кажучи в мене великі сумніви з приводу того, що я роблю і що пишу. Буду старатися робити все краще. Хоча, коли не стараюся, а пишу як іде, виходить краще.)) 

 24.06.2016 09:48  Тетяна Белімова для © ... 

Звісно, Ви ще будете повертатися до цього тексту)) І не раз! Не знаю жодного прозаїка, у якого б усе "з першого разу". Чим більшою є майстерність письменника, тим більшим є його бажання редагувати власні тексти)) Це вже ніби аксіома. І це цілком нормально.

На мою думку, у Вас добре проза йде. Ви пишете легко. Через Ваші тексти не спотикаєшся. Нема зайвих деталей. Умієте інтригу подати. А технічні нюанси - з ним обов`язково навчитеся давати раду! З досвідом прийде і вміння бачити дрібні деталі.

 24.06.2016 09:43  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую. Ви праві. Я мабуть поспішила і все ж треба було ще трошечки походити з текстом)) як я це частіше всього роблю. Він не прийшов так легко як завжди. Тому треба було задуматись і почекати)) Хто спішить...? Чесно кажучи й сама не зовсім вдоволена текстом. Мені чогось бракує, в кадрах, які з`являлись все було краще. А от на папері щось не те. Мені здається, що я його кардинально перепишу, з часом. З ангелами легше)) 

 24.06.2016 09:34  Тетяна Белімова для © ... 

Як на мене, трішечки затягнутим видався переказ усім відомих фактів. Я розумію, що такою є задумка - прив`язати Сатану до первородного гріха, проте тут бажано докинути якусь цікавинку - щось таке, про що читач ще не чув. Навіть контраверсійне, скажімо, з тим самим яблуком. Чого й ні?)) Але це мої думки, звісно, Вам як авторові вирішувати))

І зверніть увагу на прямі лексичні повтори у сусідніх реченнях. Наприклад, "людства" і знову "людства". Синоніми)) Збагачують мову і роблять текст розмаїтим і цікавим.

Щасти!

 24.06.2016 09:25  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую. Намагатимусь виправдати ваші очікування.)) 

 24.06.2016 09:22  Тетяна Белімова для © ... 

Цікавий багатообіцяючий початок. Передали почуття Сина Ранку. Його гризоту і сум. Заінтригували.
Чекаємо на продовження)) 

 24.06.2016 09:21  © ... для Сліпокоєнко Роман 

Так. Ви праві. Спочатку в мене було "оформлена в стилі початку XIX століття". Чому змінила? Не знаю. Розумієте мені приходять образи. Це не просто сіла, видумала і написала. Це набір кадрів, як у фільмі. Я знаю, що бачила, але як описати побачене? В мене немає стільки досвіду та й пишу я зовсім недавно - може місяць, може два. Тому мені ще досить складно описувати своє бачення. І чесно признатись картинка в моїй голові була цікавіша ніж те, що я описала. Така моя думка)) 

 24.06.2016 09:17  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую. Хоча чесно признаюсь, не знаю, що буду далі з ним робити. Картинки поки ясної в голові немає. Отакий я диллетант-автор. Пишу, а про що пишу? Дякую, що читаєте і підтримуєте)) 

 24.06.2016 07:44  Сліпокоєнко Роман для © ... 

"Бібліотека, оформлена старовинному стилі приблизно XVII-XIX століття." за це проміжок часу змінилося безліч стилів, їх всі важко навіть перелічити, а головне кожний із цих стилів дуже різниця 

 24.06.2016 00:30  Панін Олександр Мико... для © ... 

Цікавий початок, гарна проза. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
27.03.2012 © Микола Щасливий
06.01.2012 © Т. Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
27.11.2014 © Серго Сокольник
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди