Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.06.2016 00:49Мініатюра
 
Страта ганьбою
40000
Без обмежень
© Панін Олександр Миколайович

Страта ганьбою

Уривок з фантастичної повісті «Естафета»

Ганьба тим, хто кричить «Ганьба».

З ефіру

* * *

На місці моєї публічної страти
Волошки, полин (на коліна вже стати?).
Зачитано вирок,
Зізнаюсь, що винна…
Пробачте усі (Може знову уклінно!?).
«Ласкавий» мій кате, ізнову чекаєш
Невже ані крихти
Ти жалю не маєш?
Запалюй багаття, роздмухуй кострище,
Хай буря
Розвіє моє попелище…
Чи хай у петлі
«оце»
вітер гойдає
(«Оце»… бо йому вже і назви немає)

Лише не затягуй цю мить на одвічно.
Моя голова… і рубай уже швидше!!!

Т. Белімова
Панін Олександр Миколайович
Опубліковано 25.06.2016 / 36750

...Моя дівчинко, ти міцно спиш, твою душу затягнули у чорні світи... Я зруйнував майже всі твої душевні кайдани, залишилось ще одне занурення, останнє…

…Зелені, порослі мохом стіни засвітилися, розплилися. Я знову кинувся у цю розмиту каламуть…

Виринув, придивився – щось, дуже схоже на «місце моєї публічної страти»*. Природний амфітеатр, утворений пологими схилами, які збігали до центра, до майданчика нерівної форми. На майданчику - високий поміст, гори хмизу, стовп страти. До стовпа прип’ята невеличка постать… дівчина.

Де я? Наче десь із гори. бачу оскаженілий натовп і одночасно знаходжусь поруч із жертвою. Мене ніхто не помічає, не чує. Я сам не бачу себе.

У цей час безліч однакових (клонованих?) пащек вивергають – «Ганьба, ганьба!». Ці слова б’ють навідліг, дівчина здригається від кожного, як від удару. У блакитних очах – відчай, безвихідь. «Допоможіть!» - б’ється у моїй свідомості, тріпоче над натовпом, звивається яскравими сполохами до чорного неба…

«Не вір, - кричу несамовито, беззвучно, але мене чують. Дівчина твердо стає на ноги, гордо дивиться у темінь натовпу.

І мов якась сила зрозуміла, що «страта ганьбою» зірвалася – миттєво спалахнув хмиз, грізно загуркотіло полум’я. У цю мить я згадав картину з вернісажу: натовп, полум’я охоплює постать дівчини у білому, а вона злітає над вбивцями.

Подумки надсилаю цю картинку крізь дим і язики полум’я… Вийшло! Дівчина вже летить вгору, до Місяця… Виття, гарчання людців… Усе гасне…


Я знову у землянці, поруч – дівчина, яка остаточно прийшла до тями: моя зникла, моя врятована Оленка.

«Оресте, - шепоче вона, - ти мене знайшов, врятував, я так чекала»…

«А я вас висмикнув в останній момент, аби занадто не барилися, - почувся голос діда Овсія, який неочікувано надійшов, - мені теж практика потрібна. Тепер, Оресте, треба добряче роздивитися у цій землянці, відшукати те, шо насилає морок»…


……………..


*Вірш Т. Белімової «На місці моєї публічної страти»

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.06.2016 Поезії / Драматичний вірш
22 червня
25.06.2016 Поезії / Драматичний вірш
Вчителька
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
Мініатюра
27.06.2016 © Дарія Китайгородська
Штани мої сині, а ще двоє – в скрині…
25.06.2016
Страта ганьбою
23.06.2016 © ОлексАндра
Перший
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 52  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.06.2016 16:13  © ... для оксамит 

Щиро вдячний за теплий відгук 

 29.06.2016 15:30  оксамит для © ... 

Ой як мені сподобалось... Ну все все до останньої літерки... 

 29.06.2016 12:52  © ... для Тетяна Белімова 

Дуже вдячний за увагу, за розуміння, шановна пані Тетяна. 

 29.06.2016 09:08  Тетяна Белімова для © ... 

Олександре Миколайовичу, Ви знаєте, я з дитинства дуже люблю казки. Свого часу перечитала всі доступні - вдома і в бібліотеці. Найбільш привабливим у казці є те, що відділяє її від реальності - фантастичний елемент! У казках завжди перемагає добро, лицар завжди рятує дівчину від нечисті, бідний стає багатим, нещасний - щасливим)) От і Ваш вірш мені нагадує казку зі щасливим фіналом!
Дякую Вам за таке чудове поетичне прочитання)) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди