Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
01.03.2011 22:41Оповідання
Для бабусі [для дідуся]  Для дорослих  Про гумор  
10000
З дозволу батьків
© Михайло Трайста

Чічка

Михайло Трайста
Опубліковано 01.03.2011 / 3681

Коли хто-небудь із сусідніх сіл шукав Міця Бойка, мало хто й знав про кого йдеться, бо в селі стільки Міців та Бойків, що хоч греблю гати ними, а вже коли пояснювали, що шука-ють саме того Бойка, що малює, люди відра-зу здогадувались: «А, Міцьо Чічка... Поруч з церквою хатина з призьбою та з крислатим горіхом на подвір’ї».

Прозвали його Чічкою не тому, що успадку-вав кличку з діда-прадіда, а через квіти, які малював на стінах, коли білив хати.

«Я вам такі чічки намалюю, що ні Адам в раю не видів!» – хвалився жінкам, коли кликали його білити, або: «Якщо сімплошно1 – то тридцятку, а якщо з чічками – то п’ятдесятку», – посміхався, називаючи ціну за свою роботу.

http://www.rostbank.ru/physical/holdings/overt

Так і залишився Чічкою.

Коли доводилось когось про щось благати, то люди говорили: «Треба го панькати2, як Чічку».

Чічку не треба було благати – не відмовляв нікому, але був дуже зайнятий, бо такого маляра не було на всю околицю, тому замовлень мав дуже багато і був змушений їх записувати.

– Чічка записав ня в ірку3, – раділи жони.

Він завжди дотримувався слова, і в назна-чений ним день на стінах хати то-го чи іншого замовника розцвітали віноч-ки з чічками.

– Майстер ви, пане Бойко! – похвалив одного разу панотець Чічку.

«Знову треба парафію білити», – хитро посміхнувся Чічка.

– Бог обдарував вас талантом! – продовжу-вав панотець.

«Ні, хай собі шукає іншого», – при-го-товлявся відмовити Чічка.


– Золоті руки у вас, пане Бойко!

«Вже три роки підряд білив йому за про-стибіг!».

– Ви б змогли, пане Бойко, святих на-малювати? – враз запитав па-нотець.

– А Калварію4 на Коштели хто піктовав5?– здивувася Чічка, що панотець не знає цього, хоч то католицькі каплиці, але всі зна-ють, що він їх малював.

– Треба б в церкві Тайну Ве-че-рю пе-ремалювати, Великдень близько! – зітхнув священик.

– Роботи в мене по вуха...

– Добре заплачу вам, пане Бойко, – перервав його священик.

– Скільки? – не витримав Чічка.

– Тисячу!

Чічка трохи здивувався з панотцевої щирості і погодився.

Бідний Чічка днював і ночував в церкві, і через тиждень свіжовимальовані святі вече-ряли собі спокійно на стіні церкви, а маляр, за-доволений своєю роботою, попивав в корчмі холодне пиво.

– Чудова фреска, пане Бойко! – похвалив його священик. – Ось вам п’ятсот!

– Як же це, отче, ви ж казали тисячу!.. – здивувався Чічка.

– Хваліть Бога, пане Бойко, що за тиждень заробили п’ятсот!

– Якщо так, тоді не треба нічого, – сумно відповів Чічка.

– Хай Господь благословить вас, пане Бойко! – зрадів священик.

Та не довго радів панотець, що Чічка за-дарма перемалював Тайну Вечерю, бо під вечір прибіг захеканий паламар і, хрестячись, ледве промовив.

– Курять, отче!

– Хто? – здивувався священик.

– Святі, отче, повечеряли, а тепер запалили люльки та курять!

– Біжи поклич Чічку! – наказав священик.

Чічку не довелось довго шукати, бо корчма – недалеко від парафії.

– Пане Бойко, це великий гріх! – почав священик.

– А обдурювати людей не гріх?

– Давайте не будемо... Ось, ваша тисяча, а тепер ідіть та...

– Півтора! – перебив його Чічка.

– Бійтесь Бога, пане Бойко! Я не можу вам...

– Ну тоді най курять на здоров’я! – по-сміхнувся Чічка.

Панотець почухав потилицю, знав добре, що Чічка свого не попустить, і простяг йому півтора тисячі.

– Я ті люльки сажою намалював, витріть їх вологою ряндинкою – ані сліду від них не залишиться, – засміявся Чічка, ховаючи в кишеню гроші.

___________
1 Сімплошно – просто.
2 Панькати – благати, ласкаво просити.
3 Ірка – зошит.
4 Калварія – хресна дорога.
5 Піктовати – малювати.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.03.2011 Проза / Оповідання
Жодне диво не тримає більше трьох днів
02.03.2011 Проза / Оповідання
Улайби дешевше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Оповідання Про гумор
18.03.2011 © Тетяна Чорновіл
ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН
01.03.2011
Чічка
22.02.2011 © Николай Башмаков
Розыгрыш хакера
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 629  Коментарів: 2
Тематика: Оповідання, гумор, Чічка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2012 10:04  Озей для © ... 

Гарне оповідання. Читається одним подихом. Образи героїв мальовничі і реальні. Мабудь Автор взяв сюжет з народних оповідань. Єдине, що муляє читача, то це те, що невідомо, коли /у які часи/ відбувалася дія сюжету. 

 15.10.2011 01:53  Каранда Галина 
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
18.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди