Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.07.2016 23:51Журналістика та ЗМІ
Про дружбу  Про час  Про Україну  Про музику  
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
Рейтинг: 4 | 1 гол.
Без обмежень
© Вікторія Івченко

ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ

Вікторія Івченко
Опубліковано 03.07.2016 / 36847

Доля Ігоря Завадського – незвичайна. Це доля творчої людини, котра йде за за власним Призначенням – разом із досягненнями і невдачами... Але Ігор – надзвичайно світла, сильна особистість. Тож йому судилися особливо драматичні життєві випробування, які, в свою чергу, «притягнули» – наче магніт – відверту брехню і наклепи конкурентів-недоброзичливців. Довелося дорогою ціною "відпрацьовувати" людську підлість. 

 

Однак, Ігор, як кажуть на Сході, зміг перебороти негативну карму – і не лише власну. Ні, він не зламався, не втік. Разом зі своїм вірним другом і адміністратором Андрієм Бригідою стійко витримав усі біди, що звалилися за короткий проміжок часу на обох. Так, вони перемогли! Це – унікально в наші дні, коли стільки доль поламано, понівечено, розбито... 

 

Ігоря й Андрія врятувала її величність Музика, Мистецтво. Жага до свободи, творчої самореалізації. Я вважаю, що саме у такий спосіб подвижники старих часів страждали за Віру, – і виходили переможцями. 

 

30 червня ц.р. планую відвідати сольний концерт українського акордеоніста, відомого на весь світ, Ігоря Завадського в Будинку актора у Києві. Перший концерт після чотирирічного ув’язнення – за повністю сфабрикованими звинуваченнями. Хочу особисто висловити Ігорю подяку за незламність. Він недаремно сказав перед камерами журналістам – у перші хвилини після звільнення: трагічні події в Україні пов’язані з його долею також. Бо ж Ігор – людина особлива, рокована. В неволі у нього відкрилося духовне бачення сьогоднішніх подій у нашій країні. Вихід музиканта на свободу має вплинути на все українське суспільство, яке давно вже втомилося від брехні й зневіри. 

 

У нас, українців, є ще один шанс – крізь призму драматичної долі безумовно талановитої, патріотично налаштованої людини – глибше зрозуміти такі речі, як справжня дружба і взаємодопомога. «Україна буде жити і процвітати», – сказав у своєму інтерв’ю журналістам Ігор. Йому це відкрилося звище. 

 

Я щиро вірю, що буде саме так, тож нехай пророцтво нашого улюбленого музиканта справдиться якомога скоріше! 

 

*** 

 

…Отже, вчора, 30 червня 2016 року відбувся перший за останні чотири роки сольний концерт «ПОВЕРНЕННЯ» Ігоря Завадського. У затишній залі Будинку актора яблуку, як мовиться, ніде було впасти: деякі глядачі слухали виступ музиканта стоячи. Перші твори у виконанні Ігоря вразили своєю особливою драматичністю: Карл Орф («Оплакую рани, завдані мені долею», «О, Фортуно!» з кантати «Карміна Бурана»), Йоган Себастьян Бах (органна токата ре-мінор, прелюдія до мажор, фуга до мінор)… Космізм зовнішній цих шедеврів неперевершено резонував зі світом внутрішнім – людини й артиста з великої літери. Нині недоброзичливці Ігоря намагаються активізувати наклепницьку кампанію: на телебаченні напередодні концерту, як мені повідомили, знову «крутили» фальшивку… Але, панове, НА ЗЛОДІЇ ШАПКА ГОРИТЬ. Пам’ятайте про це. 

 

Наступні номери у виконанні Ігоря Завадського (музичні мініатюри Шопена, Вівальді, Моцарта) відповідали уже більш святковому настрою, а наприкінці публіка була просто у захваті: ми бачили перед собою артистичного і жвавого того самого Ігоря – як і чотири роки тому. До речі, неймовірна спека, яка панувала вдень, не змогла зіпсувати настрою. Глядацька зала стійко витримала випробування і була винагороджена триярусним пирогом, котрий спекли шанувальниці Ігоря з Боярки. Його розрізали на маленькі скибочки і частували усіх присутніх до пізнього вечора. 

 

Я, поки чекала своєї черги на коротке спілкування з Ігорем та його автограф, з великим задоволенням роздивлялася картини, що висіли на стінах фойє. Одна з них, під якою саме стояв Ігор, – поруч з великим чорним роялем, – запам’яталася незвичайністю сюжету і називалася «Площа Льва Толстого». Понад старовинними будівлями, у небі над Києвом, на тлі Лаврської дзвіниці та новобудов (під самісіньким обрієм) велично розташувався ЛЕВ – з обличчям Льва Миколайовича… Трохи нижче – левиця з обличчям Наташі Ростової… Ще ближче до землі, власне, на дахах і горищах «старого Києва» – коти різних мастей. Зеленоокий чорний котисько з рибкою на асфальті сидів просто неба і дивився на світ як справжній філософ. Ігор дуже любить котів, тому, на мою думку, вони також були присутні на його концерті – у вигляді персонажів, зображених на цій картині. Нехай щастить! Доля Ігоря – то, насправді, доля кожного, хто живе в цій країні. 

 

У нас – протягом усього життя – крадуть майбутнє, брешуть, знову крадуть. Не поважають наші громадянські права. Мають, так би мовити, за «другий сорт». Панове, заспокойтеся: українцям у спадок дістався величезний потенціал! Якби наші європейські та заокеанські «опікуни» чесно підтримували стосунки з Україною, то не сталося б того, що сталося. Ігоря не замовили б – за… сто тисяч «баксів». Він би не зазнав нелюдських тортур у Лук’янівському СІЗО, яке, до речі, уже начебто вирішили ліквідувати – з-за неприпустимо жахливих умов, у яких там утримуються арештанти, часто-густо – невинні люди. Ці страхіття продовжувалися десятиліттями – як у незалежній, так і в радянській Україні. Панове на Заході, невже й тепер не спитаєте – куди діваються виділені вами кошти з відомих на весь світ «фондів»? Чи вам байдуже, що вони чомусь подекуди переправляються не за призначенням, а в невідомому напрямку…ЧОМУ НЕ СХОПИТЕ КРАДІЇВ ЗА РУКУ? Нехай народ України страждає від непомірного тарифного ярма, – ви «умиваєте руки»? Граєте НА ПОЛІ ЯНУКОВИЧА, панове, дбаючи, у першу чергу, про власні інтереси?? 

 

Але не може б є с п р є д є л тривати вічно. Як сказала Раїса Степанівна Недашківська, Народна артистка України, – саме завдяки її клопотанням і багатьох інших добрих людей Ігоря звільнили з-під варти: «У кожного артиста має бути своя ниточка, яка пройшла через його серце і мозок к р и в а в и м п у н к т и р о м. Лише так народжується справжня творча особистість». Раїса Степанівна закликала позиціонувати Україну в світі через талановиту музику, поезію, мистецтво… Лише так ствердимо високий дух Культури на європейських теренах. Покажемо приклад високої духовності й незламності. Виживемо – попри підлість сусідів та «інтереси» усіх інших. 

 

«Борітеся – поборете, вам Бог помагає!» (Тарас Григорович Шевченко). 

07.07.2016 Поезії / Вірш
Триптих про зраду і перемогу / Вірш | Вікторія Івченко
Попередня публікація: 01.07.2016 Поезії / Балада
Балада про окраєць хліба / Балада | Вікторія Івченко
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
04.10.2018 © Борис Костинський / Політика та суспільство
Більшовизм та гітлеризм в історії життя моєї сім`ї
24.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Несподівана подорож
21.09.2018 © Гаврищук Галина / Психологія та стосунки
Причини невиліковних хвороб
19.09.2018 © Гаврищук Галина / Психологія та стосунки
Якщо подумати…
23.08.2018 © Надія / Історія
Вітаю всіх з днем державного прапора України
Журналістика та ЗМІ
13.12.2016 © Сліпокоєнко Роман
Декомунізація діда мороза
03.07.2016
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
15.08.2015 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
НЕПАТРІОТИЧНИЙ РАДІОПРИЙМАЧ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 1
Переглядів: 269  Коментарів: 2
Тематика: Публіцистика, Журналістика та ЗМІ
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.07.2016 22:59  © ... => Максимів Галина 

ДЯКУЮ ВАМ! Нехай буде так! 

 05.07.2016 13:40  Максимів Галина => © 

Дякую Вам за щирі слова. Знаєте, талановиті творчі люди завжди мають якісь випробування. Оббріхують, їх, зводять наклепи, заздрять зазвичай нікчемні людці. Одного разу мені одна відома в нашій країні журналістка сказала, що треба бути вищими од того болота, тої бездарно сірості і чорної заздрості.
п. Ігорю успіхів, захоплююся ним. А Вам натхнення! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.10.2018 © Суворий
Рішення по Закарпаттю: Ужгород відходить мадярам, нова назва - Закарпатська Україна (листопад 1938)
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
20.06.2010 © Трамонтана
12.04.2012 © Т.Белімова
01.12.2010 © Журналіст
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди