Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.07.2016 10:37Оповідання
Про дружбу  Про весну  Про прекрасне  
Несподіване щастя
90000
З дозволу батьків
© Іванка Світла

Несподіване щастя

Зустрічі бувають випадкові,
Пригасають в пам’яті вони.
Але не забудуться ніколи
Зустрічі із рідними людьми.
…Зустрічі бувають непотрібні,
А бувають раз і назавжди.
Від останніх чисті і тендітні
У душі лишаються сліди.
Дмитро Нірода
Іванка Світла
Опубліковано 04.07.2016 / 36849

Вітер куйовдив волосся своїм холодним подихом і вона, кутаючись у ніжно- рожеву шаль, намагалася йти швидше. Зграя голубів, що тільки-но мирно воркувала, випурхнула з-під ніг, тріпаючи крильми. Дівчина усміхалася, дивлячись на них. Старий двірник, проходячи повз, усміхнувся й собі, сказавши, що вона незвичайна. «Але чому?» - сміялася, тримаючи на руці білого воркотунчика, що смачно ласував зернятами.

«Шановні пасажири.., - пролунав дзвінкий голос над сонним вокзалом, - поїзд номер…» Сполохані голуби знову злетіли в небо. Дівчина глянула на квиток і, почувши знайомий номер поїзда, рушила до колії. Її каблучки цокали по сірому асфальті перону, відбиваючи такт годинникової мелодії, що дзвеніла в повітрі. Зупинившись біля чергової групи пасажирів, вона дивилася, як наближається поїзд, виблискуючи на сонці своїм залізним тілом.

«Ваш квиток?»- усміхнена провідниця чемно запросила заходити у вагон та займати своє місце, якийсь дядечко допоміг підняти валізу по сходинках. Там, всередині, пахло кавою і корицею; тепло одразу огорнуло змерзлі руки. На столику лежали квіти. Рожеві бутони троянд на білому лакованому тлі віддзеркалювалися ще ніжнішими кольорами. Проте їх власника вона не виявила, і, зручно вмостившись, занурилася у світ «Теплих історій».

Згадалася розмова з батьками перед від’їздом за чашечкою ароматного чаю з м’яти. І пухнастий кіт, що задоволено муркотів, отримавши щось смачненьке. «Через кілька годин буду вдома», -стомлено заплющивши очі, думала вона. Подумки згадувала чи нічого не забулася купити, чи виконала всі замовлення і уявляла як приємно буде знову зустрітися з рідними…

…Вона здивовано подивилася на юнака, що зайшов у купе. Світлий колір сорочки дуже пасував до витончених рис його обличчя- відмітила вона, готова зануритися у свою книгу. Його місце виявилося навпроти. «Здраствуйте, це- вам. У вас дуже гарні очі, »- ледь усміхаючись, мовив він, простягаючи ті ж прекрасні рожеві троянди. Збентежена такою неочікуваністю, вона спочатку розгубилася, а потім посміливішала і розговорилася. І коли юнак дістав гітару- налаштувалася на справжнісінький концерт.

Три години промайнули так швидко, що дівчина не встигла й зоглядітися. Неймовірний голос і чудові пісні наповнювали звичайний вагон і пасажири уявляли себе у великій концертній залі, забувши про те, що вони кудись їдуть.

…Вона опам’яталася, притискаючи до грудей троянди. Сама собі не вірила, що таке може бути і що це не ілюзія її уяви. Скільки їздила поїздом- і нічого особливого, а тут- справжня казка…

Виявляється, він- той юнак, що стояв позаду неї в черзі за квитком. Вона була дівчиною його мрії: точно така, як і у снах, ніжна, тендітна, завжди усміхнена і трішечки замріяна… Йому здавалося, що в її очах помістилося небо, яке випурхувало з- під вій разом з дитячою щирістю. Не тямив себе, думав, що це знову сон, проте виявилося, що її- туди ж, куди і йому…

Сонце огортало своїм промінням сірі відтінки міста, але тепер кожен розмальовував будинки кольорами власної радості. «Ще трішечки, »- шепотіла, пробираючись крізь натовп. Сьогодні вона теж готує сюрприз своїм рідним- вони ж не знають, що вона їде додому. Та ще й з подарунками! Півторагодинна поїздка автобусом- і ось знайома стежинка… Рідна…

Вона йшла, і здавалося, що за спиною- крила. Не вірила у дива аж до сьогодні. Випадкові незнайомці дивувалися її очам, що світилися щастям, але хіба ж хтось міг зрозуміти їх глибину? Щастя приходить тоді, коли не чекаєш, наповнює душу трепетним світлом і лагідною мелодією з небесних висот. Щастя- це коли тебе чекають найрідніші у затишній оселі, у наймилішому куточку на планеті Земля, і коли тобі є на кого чекати.

Вона ще не раз зустрінеться із тим, хто поселився в серці назавжди. Тепер точно знала, що життя починається заново, із чистої сторінки, на якій вимережиться їхня спільна історія, їхнє щастя. Життя може змінити одна- єдина випадкова зустріч, але ж випадкового нічого не буває!

***

Місто поволі розплющує очі. Сонце осяює всі найменші куточки:чи, бува, не заховалася там десь сірість? На широкій асфальтовій дорозі все частіше з`являються цяточки, що потім перетворюються на чорні і білі BMW та Mercedes-и . Перші перехожі, поспішаючи, намагаються на ходу вловити смак сьогоднішньої погоди.

Через декілька хвилин я спускаюся із своєю валізою з восьмого поверху. Потім-затісна маршрутка, де, зазвичай, доводиться стояти на одній нозі (майже як під час балетної вистави), і, нарешті, - гамірний перон залізничного вокзалу. Вітер грайливо торкається мого волосся, а погляд звично відшукує повноправних мешканців цього міста-голубів.Чомусь здалося, що тільки вони безтурботно воркують, радіючи сонцю і сьогоднішньому дню. Натомісць, людські обличчя міняються, як в театрі: здивовані й засмучені, усміхнені й похмурі. Ось-ось диспетчер оголосить про прибуття поїзда, і всі ці люди, що стоять поряд із величезними сумками, валізами, набудуть нового статусу- "пасажир".

...На чотири години мене впустило в своє помешкання вагонне життя. Ліниво зиркнуло спросоння і широко, й втомлено позіхнуло, війнувши цигарковим димом. Майнула думка: "Впустити б сюди сонечко?Тут кожен у своїй скорлупці..."

Повітря згущувалось і важчало. Надійшла дрімота, млосно погойдуючи. Валіза... Потяг... Вагон... Відшліфовані до звичності фрази провідниці... Відлуння вагонних розмов: хтось голосно смакував масними словами про політику, комусь боліли сімейні перипетії, вихлюпуючись наріканнями, хтось ділився заробітчанськими враженнями...

Я поринаю у легку дрімоту, хвилі якої виносять мене до загадкових троянд на звичайнісінькому вагонному столику. І десь далеко позаду залишилися втома, гамір і... буденність.

Травень, 2016
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.06.2016 Проза / Мініатюра
Білий танець
11.09.2016 Поезії / Ліричний вірш
Ранкове
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Коли розцвітає бузок
28.06.2016
Твоє диво
29.06.2016
Коли розцвітає бузок
04.07.2016
Несподіване щастя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 9 (9+0+0+0+0)
Переглядів: 96  Коментарів: 16
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.07.2016 21:44  © ... для Георгій Грищенко 

Дякую) Навзаєм)) 

 16.07.2016 16:37  Георгій Грищенко для © ... 

Гарне оповідання. Натхнення Вам! 

 15.07.2016 13:31  © ... для Простой Смертный 

Благодарна за Ваш комментарий, очень приятно))
И Вам желаю вдохновения! 

 15.07.2016 12:59  © ... для Каріна Зарічанська 

Дякую) Я всього-на-всього- початківець у письменницькій справі, хоча пишу з дитинства. Ще буду вчитися))

За продовження-подумаю, дякую за ідею)

Навзаєм- і мої Вам побажання творчого натхнення)))

 14.07.2016 15:53  Каріна Зарічанська для © ... 

Так зацікавити своєю розповіддю можуть лише справжні таланти! Хотілося б продовження.

Чудове оповідання! Творчості і натхнення вам!

В "улюблене")

 14.07.2016 15:24  Простой Смертный для © ... 

Здорово у вас получается проза. Признаться, сейчас мало кто интересно пишет, ведь дело это непростое и утомительное, да и не каждому подвластно заинтриговать читателя сразу же, с первых строк. Вдохновения вам) 

 05.07.2016 10:59  © ... для Ольга Моцебекер 

Дякую))) 

 05.07.2016 10:59  © ... для Тетяна Белімова 

Дуже вдячна Вам, пані Тетяно))) 

 05.07.2016 10:58  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую Вам, Олександре Миколайовичу, за такі гарні віршовані рядки)))

 05.07.2016 09:38  Ольга Моцебекер для © ... 

Твір, сповнений надії. Сподобалася Ваша проза. 

 05.07.2016 09:24  Тетяна Белімова для © ... 

По вірі вашій буде вам дано. Думаю, що ці слова справджуються завжди. Дівчина вірила у свою мрію.
Бувають і такі романтичні знайомства)))
Гарно написали, Іванко)) 

 04.07.2016 23:09  Панін Олександр Мико... для © ... 

Зорепад блакитно-пурпуровий -
мрій і сподівань міцна основа,
Народилась зірочка щаслива,
Посміхнувся місяць сереброво... 

 04.07.2016 18:04  © ... для Олена Коленченко 

Так, і щоб бути щасливим треба робити побільше саме ДОБРИХ справ. Дякую за коментар! ;)

 04.07.2016 16:11  Олена Коленченко для © ... 

"Життя може змінити одна- єдина випадкова зустріч, але ж випадкового нічого не буває!" - я з Вами згодна! Доля кожної людини вже прописана і її можна змінити тільки за рахунок добрих чи недобрих вчинків...Історія мені сподобалася) 

 04.07.2016 11:04  © ... для Олена Яворова 

Щиро вдячна за коментар!) 

 04.07.2016 10:59  Олена Яворова для © ... 

Романтична щира історія. Яскраві образи, дуже соковито написано. Чи трапляються такі дива у нашій буденності? Хто зна, хто зна. Сподіваємося. Дяка авторці за світло й надію. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
18.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
02.01.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди