08.07.2016 10:04
Без обмежень
57 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Історія одного мрійника

2 Частина

Він повернувся до роботи, але на його місце давно знайшли іншого працівника. Довго шукав роботу, яка б принесла кошти. Знайшов одного торговця, найнявся.

Михайло змінився: поринув з головою в роботу, чим заслужив повагу власника і через рік отримав підвищення.

Це тільки так кажуть швидко, але в житті час йде настільки повільно, що очі болять від споглядання на годинник.

Частину грошей Михайло використовував, іншу присилав матері, а все, що міг – відкладав.

Багато минуло. Дана була поруч з хлопцем, допомагала і підтримувала, він же в свою чергу зблизився з дівчиною. Михайло працював і вчився на моряка.

Пережили і сувору голодну зиму, і осінь, яка несла жахливі хвороби, і літо, яке спалювало сонцем на місці. Сварилися: не знаходили порозуміння, але мирилися, зрозумівши, що нарізну набагато важче, ніж разом. Дана вчилась і працювала разом: їй було також важко, але вона знайшла власні мрії і тепер всім серце прагнула досягти цілей.

«Без цілі життя не має сенсу.» - якось говорила вона. – «Треба знати, куди йти, аби кудись дійти.»

…Синя, недовга сукня закінчувалась мереживом, і додавала дівчині свіжості і впевненості. Пояс обперізував тонку талію. Хлопець поряд тримав її за руку, на якій поблискувала від місячного сяйва обручка. Волосся в обох розтріпане: вітер бив в лице. Але від нього було також багато користі: коли молодий капітан ступив на борт корабля «Зірка» і щось крикнув, піднялись і напнулись від вітру темно-сині вітрила.

Дівчина проводжала коханого у відкрите море.

В небі щось блиснуло. Сліпучо-біла дівчина стала біля Дани на пристані, яка геть цьому не здивувалась.

Парубок з корабля побачив Зорю і всміхнувся.

«Дякую» - мовила до Зорі дівчина.

«За що?»

«За те, що направила Михайла, допомогла пройти шлях»

«Ні» - усміхнулась на те Зоря. – «Я не допомогла пройти йому шлях, я вказала лише, а ти – допомогла».

«Коли б я в ту ніч не з’явилась, то він зміг би обійтись без мене. Бо в нього є ти.»

Подивилась Зоря на корабель, який підіймав якір.

«Ви розходитесь? А як же твоя мрія?»

«В мене є інші мрії. Михайло здійснив свою, і мені пора здійснити свою» - мовила Дана, швидко стерши сльозу. – «Подорожуватиму в інші країни, побачу світ…»

«Ми побачимось ще раз» - це водночас було запитання до Зорі і ствердження для себе.

«Дві долі, які переплітаються, не зможуть розійтись навічно» - сказала Зоря і зникла.

- Куди шлях йде? – майнув дівочий голос.

- До нових земель. – відповів хлопець, споглядаючи на темно-сині вітрила із білими всипаними «зорями». Корабель відправився.

«Зірка» був найдивнішим кораблем у всій історії. Його було дуже важко помітити вночі: адже вітрила зливалися з нічним небом і тільки місяць, бувало, видавав його: «зорі» на вітрилах виблискували під місячним світлом.

Не будьте безнадійними мрійниками. – говорять вони своїм дітям. - Мрійте і здійснюйте свої мрії!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Казка

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Затриманий дощ / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Історія одного мрійника (1 частина) / Казка | ОлексАндра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.07.2016 23:29  © ... => Лана 

То правда! Дякую, що завітали!) 

 08.07.2016 22:09  Олена Яворова => © 

Розбіглися все таки... А мрії в них схожі - подорожі, в Нього морем, в Неї - сушею... 

 08.07.2016 21:59  Лана => © 

Цікаво, Сашо! Тема мрій завжди актуальна і близька кожній людині) 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 12
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Збірка казок;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;