Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.07.2016 17:54Казка
Про життя  Про щастя  Про прекрасне  Про людину  
Зірка
00000
Без обмежень
© Каріна Зарічанська

Зірка

Частина №1
Каріна Зарічанська
Опубліковано 15.07.2016 / 36998

Вона народилася опівночі. Її мама-ніч, а тато- місяць. Вона-зірка. Ніби така сама, як і тисячі тих, які височіли на нічному небі. Але вона була не така. Людина би цього не зрозуміла, для нас же всі однакові. Але вона була найпрекраснішою з усіх створінь, будь-ким створених. І хоч її ім`я було поділене одне на тисячі інших зірок, але саме вона була найфантастичнішою . З`явилась вона під час зорепаду. Так, Зірка була одною з небагатьох тих, яким довелось потрапити на землю. Мільярди зникали ще до падіння, мільйони до пересіку з атмосферою, тисячі під час пересіку атмосфери, а сотні до зіткнення з землею. Вона була саме тою з десятків, які могли побачити землю, обійти кожен її куточок і побачити усю красу нашої планети. Люди б цього ніколи не зробили, адже вони мають почуття, вони мають сім`ю, і вони прив`язані до одного місця. На відміну від людей, зірки були набагато чистіші думками і набагато прекраснішими. Але вони не могли відчувати.


І як її сестри, Зірка теж була позбавлена усього людського. За це вона ненавидила свою долю, і усе пов`язане з її життям. І вона знала, що ніхто в цьому не винний. Усі сестри дивувались, адже як можна картати себе за те, що ти не людина. Зірка певно знала, що бути такою як вона, це високий дар. Але вона не хотіла бути такою. Вона хотіла бути людиною! Для неї вони були цікавими, незрозумілими створіннями, такими далекими від неї... Люди завжди привертали її увагу, а точніше, вона завжди любувалась ними. Адже вони мали почуття! Для неї кохання було найпрекраснішим, що є у людях, найпрекраснішим, що було вигадано у цьому світі. Це був найчарівніший, найзагадковіший, просто найкращий дар для неї! Так думали про неї, а вона так думала про людей. Ось так-бо буває в житті...


Найбільше, що вона хотіла, так це стати людиною! Зірку вважали божевільною, просто фантазеркою. Але цим вона й відрізнялась від усіх, із-за цього вона була найпрекраснішою! Саме у неї була мрія, була ціль, до якої вона буде йти!


І в котрий раз була ніч... Багато нових зірок з`явилось, і так само багато зникло... Вони оперезували нічне небо тоненьким пояском, таким тендітним і чарівним, що ніяка зла душа не могла побачити того білосніжного акуратного мережива, тієї витонченої вишивки... Немов найкращі майстри днями і ночами працювали над однією роботою. І та робота перевершувала усі очікування майстрів і спостерігачів цього магічного дійства. Крупинка чуда лише доповнювала картину, додавала їй тієї загадковості і ніжності, якої не вистачало багатьом людям... Та все ж, в них були почуття. Але не вміли люди ними правильно користуватись, розкидали своїми, а почуття інших ігнорували, а гірше, сміялись з них.


В ту саму ніч Зірка вирішила змінити своє життя. Але вона не знала як. Усмішка не зходила з її лиця, очі переблискували діамантами і сапфірами ... У тих очах поєдналось і нічне небо, і голубе-голубе море, і воля, і чарівна мрія, яка скоро здійсниться... Зволожені, вони нагадували осінній дощ, такий сумний і водночас такий життєдайний. Природа, немов віддала усю красу, усі свої загадки і чари... Ті очі говорили набагато більше, аніж міг розказати будь-який казкар за усе своє життя...


Кришталево-каштановими пасмами волосся кувойдилось на потоці вітру. Воно весело переливалось усіма барвами, які лиш можна було уявити. Але найчастіше волосся яскраво-біло сяяло, або ж було кольору гарячого смачного шоколаду.


Тендітні ручки поправляли таке ж тендітне плаття, кольору морських хвиль. Та те плаття й саме було ніби морськими хвилями. Вітер грався так, що та гра нагадувала шторм, але такий маленький і такий казковий...


Сам образ Зірки нагадував ангела. Вона й сама була такою. Адже зірки й ангели схожі? Зорі- то дари природи, а ангели- дари божественні. Лише білих крилець не вистачало Зірці. Але вона змогла би й сама злетіти, і без них.


Вона півночі, сама й того не знаючи, літала у небі. Літала, як птах, як жар-птиця, як фенікс... Так по-дитячому безтурботною вона ще ніколи себе не відчувала. Вона гралась з хмарами як малятко, так ніжно і тепло, що кожен би здивувався такій грації...


Але люди не бачили зірок. Часто вони плутають їх з хмарами, або іншими дарами природи. І ніколи вони не замічають такої краси, вони не можуть радіти, побачивши прекрасне, адже для них це вже буденність. Хоч прекрасніші створіння можуть побачити набагато більше див, але вони кожного разу ще щасливіше спиймають кожну дрібничку!


"Час так швидко летить! Я ж півночі не роблю нічого корисного... Потрібно ще хмари розігнати, сьогодні ж має бути місячна ніч... Проте, можна цим зайнятись прямо зараз!"


Зірка швидко розігнала хмари, а тато-місяць гордо височів далеко у небі... Тепер дівчина мала досить часу, щоб зробити щось... Вагаючись, вона декілька хвилин приймала якесь рішення. А потім швидко майнула у ліс. Від галявинки, де була щойно Зірка, він був і не близько, і не далеко. Дівчина спокійно могла пролетіти той шлях, але вона не хотіла пропустити щось важливе.


Зірка так само граційно, легко і ніжно прямувала у темні хащі лісів. Хоч дерева і пропускали світло місяця, але вночі прямувати в такі місця трішки моторошно. Але якась дитяча надія не покидала дівчину, хоча й було не зрозуміло, на що саме вона надіялась...


Зірка йшла і йшла, як раптом, щось зашевелилось в кущах... Вона була налякана, але все-таки наважилась підійти і подивитись що коїлось за кущами. Дівчина лишень простягнула руку, щоб взяти гілочку й відсунути її, як...

13.07.2016. - 15.07.2016.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.07.2016 Поезії / Вірш
Я полину в далекі краї
03.08.2016 Поезії / Патріотичний вірш
Помолися за Україну
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Зірка
15.07.2016
Зірка (Частина №1)
14.08.2016
Зірка (Частина №2)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 32  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Казка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.07.2016 00:26  © ... для Георгій Грищенко 

Дякую за побажання, взаємно)) 

 18.07.2016 00:25  © ... для ОлексАндра 

Дякую за вказівку! Буду старатись))
І дякую за побажання, взаємно) 

 16.07.2016 07:57  Георгій Грищенко для © ... 

Гарно написано Натхнення Вам! 

 15.07.2016 23:44  ОлексАндра для © ... 

Класно пишеш! Захопив опис. Але дивись надалі, аби його не було забагато. Успіхів і натхнення тобі) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
06.01.2012 © Т. Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
27.11.2014 © Серго Сокольник
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди