14.07.2016 14:18
для всіх
89
    
  3 | 3  
 © Олександра

Пробач...

Пробач, пробач, пробач мені, пробач! 

За все, чим пред тобою завинила! 

Вже виправдань нема, і навіть плач 

Не буде вже під словом чимсь важливим. 


Я щиро кажу - помилки роблю! 

Я визнаю усе, що є гріховним. 

О мамо, тато, так я вас люблю! 

Але тепер картаюся безмовно. 


Прошу у Бога прощення і в вас. 

Прошу прийняти вже мене такою,  

Бо я грішу - як свідок, бачить час,  

І робить це мене чимраз слабкою. 


Мені вина всередині - як джміль. 

Роблю не так - спиніть мене, скажіть лиш! 

Засмучувати - гірший мені біль 

І я не знаю, як ти мене простиш. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.07.2016 03:44  Серго Сокольник => © 

Якщо так просите, то пробачить)))

 15.07.2016 09:45  Тетяна Белімова => © 

Коли просять так щиро - завжди почують)) Не всім це дано - перепрошувати за образи...

 14.07.2016 17:14  мммммм => © 

Такий чуттєвий вірш... Дуже сподобалось)