15.07.2016 12:44
Без обмежень
84 views
Rating 0 | 0 users
 © Наталія Бугаре

Разнотравное

Я лила отраву рвотную между двух стропил, только зелье приворотное милый не испил. (Людмила Буйлова)

Ночь темна, скрипят уключины, 

милому шепчу:

"Боль постылую болючую

потерпи чуть-чуть..."

Остров грудой за стремниною

виден лишь едва, 

там сплетает космы длинные

одолень-трава.

Раны лечит застаревшие, 

намотай на ус.

Правда, там резвятся Лешие...

Страшно, ну и пусть.

В гости мы сюда непрошены, 

слышен волчий вой...

Что ж ты мечешься, хороший мой?

Рано нам домой.

Челн на волнах лихо вертится, 

кругом голова.

Разлучит тебя с соперницей

приворот-трава.

Девятью узлами связанный, 

синеглаз и рус, 

полежи, я все облазаю

и к тебе вернусь.

Зелен-травы перепутала, 

тут в судьбу не верь!

Испила я муку лютую

на разрыв-траве.

Месяц прячется за кручами, 

я одна плыву...

Что б упасть к утру измученной

на плакун-траву.



Москва 5.07. 2016



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Розлука / Ліричний вірш | Наталія Бугаре». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Послепобедье / Драматические стихи | Наталія Бугаре». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталія Бугаре.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.07.2016 03:42  Серго Сокольник => © 

Вот мое Вам из раннего моего, Натали

Исполнено как романс, кстати, а потом в поэму  БЕРЕГАМИ РЕКИ СМОРОДИНЫ как часть вошло)


НОЧЬ ЛЮБВИ В ПОЛЕ


Эта дивная ночь так тревожно-сладка...

Несозревшая рожь шелестит у виска...

Мы с тобою лежим да на грешной земле,

И любовь нам двоим дарят звезды во мгле...


Было таинство дня, и вечерний закат...

И безумство огня, словно пламенный ад...

Охладила порыв вездесущая мгла....

Ты коснулась меня... Словно в душу вошла...


Мы нагие лежим да на поле ржаном...

Я в тебе недвижим... И движим... А потом

За разрывом-травой потянулась рука,

И дрожит свет ночной, словно жилка виска...


ID: 479572

15.02.2014

За пять дней до расстрела Майдана написано...

Публікації автора Наталія Бугаре

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо